Поль Пелліо
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Поль Пелліо (Пелло, фр. Paul Pelliot; 28 травня 1878, Париж — 26 жовтня 1945, там же) — французький сходознавець, фахівець з історії Китаю, історії даосизму, буддизму та іноземних релігій в Китаї. Займався дослідженням мови і культури монголів, а також історії та культури інших центральноазійських народів.
Коротка інформація Поль Пелліо, фр. Paul Pelliot ...
Поль Пелліо | |
---|---|
фр. Paul Pelliot | |
Ім'я при народженні | фр. Paul Eugène Pelliot |
Народився | 28 травня 1878(1878-05-28)[1][2][…] Париж, Франція[3] |
Помер | 26 жовтня 1945(1945-10-26)[3][1][…] (67 років) Париж, Франція[3] ·злоякісна пухлина |
Місце проживання | Франція |
Країна | Франція[4] |
Діяльність | мандрівник-дослідник, антрополог, мовознавець, археолог, мистецтвознавець, професор, синолог, колекціонер мистецтва |
Alma mater | Інститут політичних досліджень Колеж Станіслава в Парижі Національний інститут східних мов і цивілізацій |
Галузь | сходознавство |
Заклад | Колеж де Франс[5] |
Вчителі | Едуард Шаванн і Ерве де Сен-Дені |
Членство | Академія наук СРСР Академія надписів та красного письменства (1945)[6][7] Азійське товариство Угорська академія наук Російська академія наук Нідерландська королівська академія наук Académie des sciences d'outre-merd |
Брати, сестри | Alice Pelliotd[8] |
Нагороди | |
Автограф | |
Поль Пелліо у Вікісховищі |
Закрити
Професор Коллеж де Франс (з 1911 р.); головний редактор синологічного журналу «T'oung Pao (通報)»(з 1920 р.); член Академії написів і красного письменства (1921 р.), іноземний член-кореспондент Академії наук СРСР (1922 р.)[9]; президент Азійського товариства (Societé Asiatique; з 1935 р.). Під час окупації Франції німецькими військами (1940 — 44 рр.) брав участь в русі Опору.