Loading AI tools
хімічна сполука З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Перхлора́тна кислота́ (HClO4) — найсильніша одноосновна кислота (у водному розчині), безводна — сильний окисник. Вибухонебезпечна. Перхлоратну кислоту та її солі (перхлорати) застосовують як окисники.
Перхлоратна кислота | |
---|---|
Структурна модель із фізичними параметрами молекули |
Просторова модель |
Систематична назва | Перхлоратна кислота |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 7601-90-3 |
PubChem | 24247 |
Номер EINECS | 231-512-4 |
ChEBI | 29221 |
RTECS | SC7500000 |
SMILES | OCl(=O)(=O)=O |
InChI | 1/ClHO4/c2-1(3,4)5/h(H,2,3,4,5) |
Номер Гмеліна | 2137 |
Властивості | |
Молекулярна формула | HClO4 |
Молярна маса | 100,46 г/моль |
Зовнішній вигляд | безбарвна рідина |
Густина | 1,67 г/см3 |
Тпл | -17 °C (азеотропна)[1] -112 °C (безводна) |
Ткип | 203 C (азеотропна)[2] |
Розчинність (вода) | змішується |
Кислотність (pKa) | ≈ −8[3] |
Небезпеки | |
MSDS | ICSC 1006 |
Індекс ЄС | 017-006-00-4 |
Класифікація ЄС | O C |
R-фрази | Шаблон:R5, R8, R35 |
S-фрази | (S1/2), S23, S26, S36, S45 |
NFPA 704 | |
Пов'язані речовини | |
Пов'язані речовини | Хлоридна кислота Гіпохлоритна кислота Хлоритна кислота Хлоратна кислота |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Інструкція з використання шаблону | |
Примітки картки |
Перше повідомлення про синтез перхлоратної кислоти міститься у статті Ф. Стадіона[4], який у 1816 році отримав її шляхом перегонки продукту, що утворюється при обережному плавленні хлорату калію в суміші з концентрованою сульфатною кислотою. Ф. Стадіон здійснив важливий внесок у дослідження перхлоратної кислоти не тільки як першовідкривач, а й як дослідник, який вперше отримав її електролізом розчину діоксиду хлору[en] [5]. Пізніше О. Генрі запропонував отримувати перхлоратну кислоту, виходячи з перхлорату калію, оксиду цинку і гексафторсилікатної кислоти[en][6].
Спосіб Ф. Стадіона був значно спрощений і покращений Натівелем[7].
Безбарвна летюча рідина, сильно димить на повітрі, в парах існує у вигляді мономеру. Безводна перхлоратна кислота дуже реакційноздатна та нестійка. Рідка HClO4 частково димеризована. Характерною є для неї рівноважна автодегідратація:
HClO4 добре розчинна у хлорорганічних розчинниках, таких, як CF3COOH, CHCl3, CH2Cl2 та ін. Змішування з розчинниками, які проявляють відновні властивості, може призвести до займання та вибуху. З водою перхлоратна кислота змішується в будь-яких співвідношеннях і утворює ряд гідратів HClO4 × nH2O (де n = 0,25 … 4). Моногідрат HClO4 • H2O має високу температуру плавлення (+50 °С). Концентровані розчини перхлоратної кислоти, на відміну від безводної кислоти, мають маслянисту консистенцію. Водні розчини HClO4 стійкі, мають низьку окисну здатність. Перхлоратна кислота з водою утворює азеотропну суміш, киплячу при 203 °C і містить 72% HClO4. Розчини перхлоратної кислоти в хлорвмісних вуглеводнях є суперкислотами. HClO4 є однією з найсильніших неорганічних кислот, в її середовищі навіть кислотні сполуки ведуть себе як основи, приєднуючи протон і утворюючи катіони ацилперхлоратів: P(OH)+
4, ClO4−, NO+
2, ClO−
4. При слабкому нагріванні та при зниженому тиску суміші перхлоратної кислоти з фосфорним ангідридом, відганяється безбарвна масляниста рідина — хлорний ангідрид:
Солі перхлоратної кислоти називаються перхлорати.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.