![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/20/Penelope-Homer-Odyssey-Project_Gutenberg_eText.jpg/640px-Penelope-Homer-Odyssey-Project_Gutenberg_eText.jpg&w=640&q=50)
Пенелопа
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Пенело́па (грец. Πηνελόπη давньогрецьк. Πηνελόπη, лат. Penelope) — дружина Одіссея, дочка Ікарія і німфи Перібеї, мати Телемаха, який був ще немовлям, коли батько вирушив походом на Трою.
Пенелопа дав.-гр. Πηνελόπη | |
---|---|
![]() | |
Божество в | давньогрецька міфологія |
Батько | Icarius of Spartad |
Мати | Periboead або Polycasted |
Брати/сестри | Thoond |
Діти | Поліпортd, Італ, Аркесілай[d] і Телемах[1] |
Персонаж твору | Одіссея і Madness of Odysseusd |
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/59/Ring_Penelope_CdM_Luynes_515.jpg/640px-Ring_Penelope_CdM_Luynes_515.jpg)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/30/Odysseus_Penelope_Louvre_CA860.jpg/640px-Odysseus_Penelope_Louvre_CA860.jpg)
Двадцять років чекала Пенелопа на Одіссея, не маючи від нього жодної звістки. Багаті й родовиті юнаки переконували її в смерті чоловіка і вимагали, щоб вона одружилася з кимось із них, хоча місцевий віщун Галіферс попередив їх, що отримані знамення віщують повернення Одіссея і смерть залицяльників. Ніхто цьому не повірив, а Пенелопа пообіцяла, що назве ім'я свого обранця тоді, коли витче покривало на гробницю свекра. Удень вона ткала, а вночі розпускала все, що зробила за день. (Звідси вислів «праця Пенелопи» — нескінченна робота, яка не посувається вперед.) Одна служниця викрила хитрощі господині, й Пенелопу примусили закінчити роботу. Тоді вона сказала, що одружиться з тим, хто всіх переможе, стріляючи з Одіссеєвого лука. Але ніхто не зміг навіть натягнути тятиви цього лука. Тоді саме з'явився переодягнений Одіссей, про повернення якого на Ітаку ще ніхто не знав, крім Телемаха й вірного раба. Одіссей натягнув тятиву, влучив у ціль, а потім за допомогою сина й раба перебив усіх женихів Пенелопи (серед них Амфінома).
За післягомерівськими переказами, син Одіссея й Кірки Телегон, випадково вбивши батька, одружився з Пенелопою. Кірка подарувала синові й невістці безсмертя і перенесла їх на Острови блаженних (варіант: Одіссей відправив Пенелопу до батька в Спарту, де вона померла й була похована в місті Мантінея). За деякими пізнішими міфічними версіями, Пенелопа не відзначалася особливою вірністю, під час відсутності Одіссея народила Пана.
Сюжет міфа про Пенелопу відбито у грецькому вазописі, на помпейських фресках та в європейському образотворчому мистецтві (Д. Вазарі, Я. Йордане, К. Блумарт, Ф. Лемуан та ін.).
У переносному значенні Пенелопа — вірна дружина.