Кірка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кі́рка (грец. Κίρκη), латинізоване ім'я Цирцея (лат. Circe) — в античній міфології чаклунка та менша богиня, дочка Геліоса й Перси (Персеїди), сестра Еета. Споріднена з Гекатою богиня місяця і, як Геката і Медея, представниця чародійства.
Кірка Κίρκη | |
---|---|
Чаклунка | |
Міфологія | Давньогрецька |
Божество в | давньогрецька релігія |
Місцевість | Стародавня Греція |
Заняття | Чаклунство |
Батько | Геліос |
Мати | Перса |
Брати/сестри | Еет, Пасіфая, Perses |
Діти | Телегон, Агрій, Латин |
Пов'язані персонажі | Главк, Скілла, Одіссей |
Пов'язані події | Подорож аргонавтів, Одіссея |
Персонаж твору | Одіссея |
Медіафайли у Вікісховищі |
За Гомером, вона жила на острові Ея[1] (Aiaia, місце розташування острова в оповідях про Кірку географічно визначити неможливо). Або з острова Енарія[2], або острова Меонія[3]. Місцеперебування Кірки пізніше було перенесено з далекого сходу на захід, до Тірренського узбережжя: ім'ям її був названий мис на Італійському узбережжі (в Лаціо). Мешкала поблизу Тірренського моря, прибула на острів у колісниці Геліоса[4].
За Діодором, вона була дочкою Еета і Гекати. Кірка вступила в шлюб з царем сарматів, отруїла чоловіка зіллям. Ставши царицею, вчинила жорстокості щодо придворних, від чого втратила царську владу. Втекла на простори Океану і оселилася на острові разом із супроводжуючими її жінками; або в Італії на мисі Керкей[5].
Була закохана в морського бога Главка, за нерозділене кохання помстилася тим, що силою своїх чарів звернула на чудовисько його кохану Скіллу, і до царя авзонів, сина Сатурна Піка, який богинею був перетворений на дятла.
Вона ритуально очистила аргонавтів після вбивства Апсірта[6]. Супутників Одіссея обернула на свиней, а його цілий рік тримала на острові. Від Одіссея Кірка народила Телегона, можливо ще Агрія і Латина.
У переносному розумінні Кірка — спокусниця, чарівниця.