Памір

Памі́р — гірська система у Центральній Азії, на території Таджикистану (Горно-Бадахшанська автономна область), Киргизстану, Пакистану, Китаю й Афганістану. Назва походить, можливо, від давньоіранського Па-і-міхр — підніжжя Митри, бога Сонця.

Памір
Країна	Киргизстан,  Таджикистан,  КНР,  Афганістан,  Індія і  Пакистан
Система	Середземноморський геосинклінальний пояс
Тип	гірський хребет
Висота	7649 м
Площа	120 000 км²
Памір Памір (Киргизстан)
Памір у Вікісховищі

Орографія Паміру

Назва

Іншими мовами «Памір» називається:

• киргизською: Памир тоолору;
• перською: رشته کوه های پامیر‎ Reshte Kūh-hāye Pāmīr;
• такжикською: Кӯҳҳои Помир;
• пуштунською: د پامير غرونه‎;
• уйгурською: پامىر ئېگىزلىكى;
• урду: پامیر کوهستان;
• спрощеною китайською: 葱岭;
• традиційною китайською: 蔥嶺;
• піньїнь: Cōnglǐng.

Назва «Памір» використовується частіше в сучасній китайській та спрощеній китайській: 帕米尔; традиційній китайській: 帕米尔, піньїнь: Pàmǐ'ěr.

Загальна характеристика

Памір знаходиться на з'єднанні відрогів інших могутніх гірських систем центральної Азії — Гіндукуша, Куньлуня, Тянь-Шаня, Гімалаїв, Каракоруму. Памір — епігеосинклінальні й частково епіплатформові гори області кайнозойської складчастості Середземноморського геосинклінального поясу.

Точні межі Паміру є спірними^[1]. Розташований головним чином у Горно-Бадахшанській області Таджикистану і провінції Бадахшан, Афганістан. На півночі межує з Тянь-Шанем по Алайській долині, Киргизстан. На півдні межує з Гіндукушем по Ваханському коридору в Афганістані та Гілгіт-Балтистан в Пакистані. На сході закінчується на кордоні з Китаєм або поширюється на Конгур Таг, який іноді включають до Куньлуню.

Найвища точка Паміру — гора Конгур (7649 м), знаходиться на території Китаю. Інші найвищі вершини такі:

• Пік Ісмаїла Самані (7495 м) — він же пік Чон-тоо, Комунізму, Сталіна, Гармо. Відкритий в 1932 році. Названий спочатку Гармо, але це було помилково. Справжній пік Гармо знаходиться дещо південніше. Пізніше перейменований в пік Сталіна. З 1962 року — пік Комунізму. З 1999-го — сучасна назва.

• Пік Абу Алі ібн Сіни (7165 м) — він же пік Леніна, пік Кауфмана. Відкритий в 1871 році. Названий спочатку на честь військового інженера Костянтина Кауфмана, учасника кримської війни та ініціатора географічних досліджень в Центральній Азії. У 1928 році перейменований на пік Леніна. У 2006 році перейменований на честь Авіценни.

• Пік Істіклол — він же пік Авіценни, Революції. Відкритий у 1928 році. Названий спочатку піком Революції. Після здобуття Таджикистаном незалежності, у 2006 році перейменований на пік Незалежності (Істіклол).

За природними особливостями Памір поділяють на Західний і Східний. Західний Памір характеризується глибоко розчленованим високогірним рельєфом, висота піків сягає понад 7000 м. Східний Памір має згладжений рельєф, плоскі днища долин і улоговин на висоті 3500—4500 м. Хребти досягають понад 6000 м.

Є родовища гірського кришталю, рідкісних металів, ртуті, бору, олова, срібла тощо. Площа льодовиків становить понад 7515 км². Найбільший — льодовик Федченка, найдовший льодовик за межами Полярного регіону.

Памір — район високої сейсмічності.

Основні хребти

Памір з літака. Таджикистан

• Академії Наук хребет
• Белеулі
• Богчигір
• Ванчський хребет
• Ваханський хребет
• Дарвазький хребет
• Заалайський хребет
• Зулумарт
• Ішкашимський хребет
• Кашгарське нагір'я
• Кінгтау
• Конгур-Музтаг
• Музкол
• Музтаг-Сарикольський хребет
• Петра Першого хребет
• Південно-Алічурський хребет
• Північний Танимас
• Північно-Алічурський хребет
• Пшартський хребет
• Рушанський хребет
• Сарикольський хребет
• Улугарттаг
• Шахдаринський хребет
• Шугнанський хребет
• Язгулемський хребет

Річки

• Аму-Дар'я
• Бартанг (Аксу), (Мургаб)
• Ванч
• Гунт
• Караджилга
• Маркансу
• Музкол
• Муксу
• Обихингоу
• Памір (річка)
• Пяндж
• Тарім
• Шахдара
• Шахдара
• Язгуль

Озера

• Зоркуль
• Каракуль
• Рангкуль
• Сарезьке озеро
• Шоркуль
• Яшилькуль

Див. також

• Паміро-Алай
• Льодовик Леніна

Джерела

1. Згідно з Великою Радянською Енциклопедією «Питання про природні кордони Паміру є спірними. Зазвичай Памір вважається охоплює терен від Транс-Алайського хребта на півночі, Сарикольського хребта на схід, озеро Зоркуль, річку Памір, і верхів'я річки Пяндж на півдні, і меридіональну частину долини Пянджа на заході, на північному заході Памір включає в східну частину хребтів Петра Великого і Дарваз»

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• (рос.) Равнины и горы Средней Азии и Казахстана. — М. : Наука, 1982.

Посилання