Отто Генріх Варбург

О́тто Ге́нріх Ва́рбург (нім. Otto Heinrich Warburg; 8 жовтня 1883, Фрайбург, Баден — 1 серпня 1970, Західний Берлін) — син Еміля Варбурга, німецький біохімік, лікар і фізіолог, учень Ернста Фішера, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини, член Лондонського королівського товариства. Один із видатних науковців XX століття у галузі цитології.

|Ім'я=

Отто Генріх Варбург
нім. Otto Heinrich Warburg
Народився	8 жовтня 1883(1883-10-08)[1][2][…] Фрайбург, Німецька імперія
Помер	1 серпня 1970(1970-08-01)[3][1][…] (86 років) Берлін, ФРН ·тромбоемболія легеневої артерії
Поховання	Далемський цвинтар[4][5]
Країна	ФРН
Національність	євреї[6]
Діяльність	біохімік, хімік, викладач університету, лікар, фізіолог
Alma mater	HU Berlin Фрайбурзький університет
Галузь	біохімія, фізіологія
Заклад	HU Berlin Товариство кайзера Вільгельма[6]
Науковий керівник	Еміль Фішер
Вчителі	Герман Еміль Фішер
Аспіранти, докторанти	Отто Меєргоф
Членство	Лондонське королівське товариство[6] Леопольдина Академія наук НДР Товариство кайзера Вільгельма[6]
Війна	Перша світова війна
Відомий завдяки:	відкрив механізм дії дихального ферменту
Рід	Warburg familyd
Батько	Emil Warburgd
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1931)
Отто Генріх Варбург у Вікісховищі

Біографія

• Отто Варбург навчався хімії в Берліні у видатного науковця Ернста Фішера і в 1906 року захистив докторську дисертацію з хімії. Продовжив навчання у Людольфа фон Креля в Гейдельберзі і у 1911 — отримав ступінь доктора медицини.
• Між 1908 і 1914 роками працював на морській біологічній станції Неаполя (Stazione Zoologica). Дружба з директором цієї станції збереглася у нього на все життя.
• Під час Першої світової війни, служачи на фронті офіцером в уланському полку, заслужив орден Залізного хреста. Варбург був вдячний долі за цю можливість побачити справжнє життя поза академією.
• Ближче до кінця війни, коли кінець війни був очевидним, Альберт Ейнштейн, друг батька Отто, написав на прохання своїх друзів лист Отто, в якому просив того повернутися до академії, оскільки втратити такий талант було б трагедією для науки.

Наукова робота і Нобелівська премія

Варбург вивчав окислювально-відновні процеси в живій клітині. Ним розроблені та удосконалені багато приладів і інструментів, методи дослідження біологічних об'єктів, які широко використовуються в хімії та фізіології. Варбург вивчав обмін речовин в клітинах пухлин, питання фотосинтезу і хімії бродіння.

За відкриття природи і функцій «дихальних ферментів» Варбургу була присуджена Нобелівська премія у 1931 році.

Ракова гіпотеза

"Рак, на відміну від інших захворювань, має незліченну кількість вторинних причин виникнення. Але навіть для раку є всього одна основна причина. Грубо кажучи, основна причина раку — це заміна дихання з використанням кисню в тілі нормальної клітини на інший тип енергетики — ферментацію глюкози " — цитата з лекції Отто Варбурга^[7].

Пізні роки й визнання

Медаль Отто Варбурга

Примітки

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Encyclopædia Britannica

   d:Track:Q5375741
3. Варбург Отто Генрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
4. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
5. Find a Grave — 1996.

   d:Track:Q63056
6. Nuremberg Trials Project — 2016.

   d:Track:Q78909371
7. Отто Генріх Варбург, "Основна причина і запобігання раку "

Джерела

• Варбург у словниках Яндекса^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Посилання

• Леонід Мінінберг: «Біографії відомих євреїв, іменами яких названі вулиці міста ». Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 23 березня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
• Біографія Варбурга^{[недоступне посилання з липня 2019]}