Острів (Тернопільський район)
село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Україні, в Тернопільському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
О́стрів — село Великоберезовицької селищної громади Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Серет, південне передмістя Тернополя (7 км від центру міста). До 2020 року адміністративний центр Острівської сільської ради.
| село Острів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Великоберезовицька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1431 |
| Перша згадка | 1431 (593 роки) |
| Колишня назва | Острів |
| Населення | 1 976 |
| Територія | 3.550 км² |
| Густота населення | 486.2 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47728 |
| Телефонний код | +380 352 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°29′15″ пн. ш. 25°34′51″ сх. д. |
| Водойми | Серет, Довжанка |
| Найближча залізнична станція | Березовиця-Острів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
| Староста | Хомяк Богдан Андрійович |
| Карта | |
  Острів | |
 Острів | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Населення — 1726 осіб (2001).
.jpg)
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1431 року як власність Грицька Кердейовича.
У 1581 році згадане як містечко — власність Миколая Баворовського. Дідич — військовик, командував обороною замку в містечку під час нападу татар.[1]
На початку XIX ст. пожежа знищила всі будівлі.
У другій половині ХІХ ст. — село у складі Тернопільського повіту Галичини. Згадується краєзнавцем А.Шнайдером у списку «підупалих містечок». Мало власну символіку — печатку з зображенням двох кіс, поставлених вертикально, і написом "GMINA OSTROW" (Центральний державний історичний архів України у Львові. — Ф. 178. — Опис 2. — Спр. 2482. — Арк. 29).
У 1915 під час Першої світової війни в палаці сім'ї графів Баворовських розташовувався штаб 11-ї Армії Південно-Західного фронту. При відступі російських військ влітку 1917 палац було зруйновано.
Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші товариства, кооператива.
У 1939 році в селі проживало 673 особи, з них 425 поляків (63,2%) та 248 українців (36,8%).
10 вересня 2015 року мешканці села перекрили автомагістраль поблизу села (на перехресті «Острів-мясокомбінат») на знак протесту проти «дерибану» земельних ділянок, який виник у селі.[2]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1591 особа, з яких 745 чоловіків та 846 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1721 особа[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,59 % |
| російська | 0,35 % |
Діють ЗОШ І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, музична школа, народний хор «Журавка», танцювальний колектив «Острівчаночка», кімната-музей Василя Ярмуша, фермерське господарство, цегельний завод, дзеркальний, ковбасний і паркетний цехи, торговельний заклади, супермаркет.
Також на території села розташовані: ВАТ «Тернопільський м'ясокомбінат», ДП «Тернопільський державний завод по виробництву МКБ Ветсанзавод», Тернопільський завод швидкозаморожених продуктів ТОВ «СІМ-СІМ», філія «Тернопільський доркомплект» та ще близько вісімдесяти підприємств.[6]
Діє футбольна команда «ФК Острів». Сільські діти беруть участь у ансамблі «Диво-струни».
Поблизу села розташована вузлова залізнична станція Березовиця-Острів, відкрита в 1896.
У село на вул. Шкільну регулярно курсує міський маршрут № 5 із села до вул. Лучаківського (мікрорайон «Дружба»).
Також через Острів проходить маршрутне таксі Тернопіль — Буцнів.
.jpg)
Є церква святого Архістратига Михаїла (1878 р., мурована, розписав Корнило Устиянович, відреставрована, у селі діє духовий оркестр, як і у 1930-ті роки, капличка Божої Матері (з «фігурами» Божої Матері та Ісуса Христа) над джерелом, яке в народі називають цілющим; 2003 р. розпочато будівництво церкви св. Софії Премудрості Божої та мучеників-ісповідників.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну табличку Миронові Кордубі (1996 р., скульптори Я. Любий, Олександр Маляр, Дмитро Пилип'як), насипано символічну могилу УСС (1995 р.).
В Острові є гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Острівське джерело», розташоване неподалік річки Серет. Вода у джерелі є однією із найчистіших у Тернопільській області і містить багато іонів срібла.
Протягом останніх 10 років село активно розбудовується сучасними будинками в районі вул. Шкільної.
Взимку 2012 року в Острові проведено реконструкцію повітряних ліній електропередач з використанням самоутримних ізольованих проводів напругою до 1 кВ, також замінені на нові усі трансформаторні підстанції й електроопори. Усі вулиці села освітлені.
В Острові є оптоволоконні мережі високошвидкісного інтернету.
.jpg)
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
