Орлівщина
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Орлі́вщина — село в Україні, в Піщанській сільській громаді Самарівського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 4730 осіб.
| село Орлівщина | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Самарівський район |
| Громада | Піщанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100110060092538 |
| Облікова картка | Орлівщина |
| Основні дані | |
| Засноване | До 1765 р. |
| Населення | 4 730 |
| Поштовий індекс | 51215 |
| Телефонний код | +380 5693 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°38′44″ пн. ш. 35°19′54″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
60 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51215, Дніпропетровська обл., Самарівський р-н, с. Орлівщина, вул. Покровська, 1 |
| Сільський голова | Самарський Віктор Якович |
| Карта | |
  Орлівщина | |
 Орлівщина | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Село Орлівщина знаходиться на лівому березі річки Самара, вище за течією на відстані 3 км розташований селище Черкаське, нижче за течією примикає смт Меліоративне, на протилежному березі — місто Самар. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Поруч проходить залізниця, платформа 156 км.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 4285 | 90.59% |
| російська | 417 | 8.82% |
| білоруська | 10 | 0.21% |
| вірменська | 9 | 0.19% |
| болгарська | 2 | 0.04% |
| інші/не вказали | 7 | 0.15% |
| Усього | 4730 | 100% |
Орлов Кут лежав біля Самарського козачого Пустинно-Миколаївського монастиря. Вже у 1675 році Орлів Кут був відомий «по всему степу Самарскому, по всемъ маетностямъ бритайскимъ и орельскимъ, Бахмутскимъ и Кальміусскимъ». Тут був притулок для відвідувачів монастиря. У монастирі була козацька лікарня.
У 1735 році в Орловому Куті, Орлівщині постійно мешкало понад 40 сімей українців. Кошовий отаман дозволив Самарському монастирю мати 100 підданих селян в Орловщині та на другій стороні — 50 селян у Чернечому. Так вільних людей оселяли й забезпечували тут вимагаючи від них поза власним господарством, служби у монастирській козачій лікарні. Часто запорожці віднімали захоплених татарами руських людей у присамарських, привовчанських і присолонських степах і відводили їх до Самарського монастиря, де люди відновлювали сили. Таким героєм був отаман Опанасій Федорович Ковпак, який не раз брав у полон татар, турків і ногайців і відводив їх до Самарського монастиря. Мешканці Орлівщини мали глядіти полонених.
Запорозька школа музики та співи
1770 році в Орловий Кут з Січі була переведена школа вокальної музики та церковного співу. Це було зроблено за розпорядженням Коша для підняття церковного читання і співу на Запоріжжі у сімейному центрі козацтва. Щоб «в школі практическі приучить молодих казаків, хлопців, к церковному співу, образовать із них отличних чтеців і співців для всіх вновь відкриваємих церков і приходів запорозького краю».
Вважається що дієвою особою школи був колишній дячок Святопокровської церкви Переяслава Михайло Кафізма, улюбленець кошового отамана Калнишевського. Його було переведено у 1766 році Глібовим з Переяслава до Єлисаветграда на співочу посаду капельмейстера.
1778 і 1779 у Самарській паланці на шляху з Криму на Кальміус перебули осінь, зиму і весну кримські греки.
За царату Орлівщина належала до Новомосковського повіту у 1-у благочинському окрузі.
Покровська церква
У 1780 році настоятель Самарського монастиря ієромонах Феофан обчислив населення в окрузі та попрохав азовського губернатора Черткова влаштувати церкву Покрова Божої Матері (Покровська церква) у Орлівщині. Він відділив 120 десятин землі для її побудови з монастирських дач. Так в Орловщині, Піщанці, Лозоватій (Лозова) і Хащевому було 150 дворів у яких було 963 душ. У своєму листі до архієпископа Слов'янського і Херсонського преосвященного Никифора азовський губернатор Чертков просить про закладення церкви у Орлівщині і зазначає, що ці села усі заселені українцями. Рішення про будівництво дерев'яної церкви було прийняте 19 грудня 1780 року у Слов'янській духовній Консисторії за кошти Самарського монастиря. 14 листопада 1782 катеринославський протоієрей Олексій Хандалєев провів перше богослужіння у Покровській церкві монастирської слободи Орлівщина.
1886 року за переписом у слободі мешкало 1984 осіб, що тримали 389 дворових господарств. Слобода входила до складу Знаменської волості Новомосковського повіту. Тут було православна церква і школа.
Населення у 1989 році приблизно нараховувало 5600 осіб.
До 2017 року було центром Орлівщинської сільської ради.
- КСК «Нова Орлівщина».
- ТОВ «Новомосковська трикотажна фабрика».
- Кінний завод «Нова Орлівщина».
- ТОВ Віста — виробник кондитерських виробів.[2]
- Санаторій «Новомосковський».
- База відпочинку «ГТК Самара».
- Аквапарк на території бази «Росинка»
Місця в Орлівщині мальовничі, річка чистенька, вода корисна, ідеальні умови для відпочинку і оздоровлення.
- Школа I—III ст.
КЗ "Орлівщинський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів", вул. Покровська, 18
- Школа I—II ст.
- Будинок культури.
- Лікарня.
- КЗ ДНЗ «Веселка», вул. Покровська, 10.
- Свято-Пантелеймонівський храм ПЦУ (вул. Лісова, 32, санаторій «Новомосковський»);
- Свято-Покровський храм (вул. Покровська, 1-Г);
- Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир УПЦ МП (вул. Монастирська, 1).
Поблизу села розташовані регіональний ландшафтний парк «Самарські плавні» та ботанічні пам'ятки природи місцевого значення «Орлівщанські дубові насадження» і «Орлівщанські віковічні сосни».
Трактор "Універсал - 2"
Братська могила радянських воїнів
Дзвіниця на території Свято-Покровського храму
Свято-Миколаївський пустельний Самарський чоловічий монастир
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
