Олива (Вишгородський район)
село в Київській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оли́ва — село в Україні, в Вишгородському районі Київської області. Розташоване за 30 км від центру громади і за 25 км від залізничної станції Тетерів. Дворів — 201, населення становить 319 осіб. День села відзначається 21 листопада. Село належить до IV-ї зони посиленого радіоекологічного контролю[2].
| село Олива | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Вишгородський |
| Тер. громада | Іванківська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32100050410020300 |
| Облікова картка | облікова картка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XVII століття |
| Населення | 319 |
| Площа | 1,3 км² |
| Поштовий індекс | 07242 |
| Телефонний код | +380 4591 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°52′54″ пн. ш. 29°32′52″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
148 м[1] |
| Відстань до обласного центру |
близько 100 км |
| Відстань до районного центру |
30 км |
| Найближча залізнична станція | Тетерів |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Олива |
| Карта | |
  Олива | |
 Олива | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
.jpg)
Перші згадки про село відносяться до XVII століття. Назва села походить від роду занять його мешканців — виготовлення оливи — олієподібної речовини, про що свідчить велика кількість дерев'яного вугілля і попелу, скупченого в окремих місцях. Із сусідніх сіл та навколишніх волостей безземельні селяни-орендарі оселялися в Оливі. Орендували землю і поляки, які переселялися з інших місць[2].
Село входило до Радомишльського повіту Київської губернії. В Сказаннях про населені місцевості Київської губернії, виданих у 1864 році, Лаврентій Похилевич писав:
Олива, при струмку Жировець за 4-ри версти від Старовичів. Мешканців обох статей 86; землі 1716 десятин. Належить Камелії Іздебській[3].
У грудні 1917 року в селі створено комнезам. У 1924 році в селі було побудовано і відкрито початкову школу на два класи — польський і український. Польський клас проіснував до 1928 року. У 1926 році в селі було організоване Товариство спільної обробки землі, ініціаторами створення якого стали Іван та Оксана Петренки[2].
1926 року було організовано СОЗ — товариство селян, які спільними силами обробляли землю.
У 1929-1930 роках почалась колективізація. Спочатку колгосп мав назву «імені Чубаря», а потім – «Зоря комунізму».
Голодомор 1932-1933
Під час Голодомору 1932—1933 років багато мешканців села померли. За свідченнями очевидців достеменно вдалося встановити прізвища тільки 6 осіб, що загинули від голоду. На сьогодні в селі проживає 26 осіб, які пережили голод 1932—1933 років.
Мартиролог жителів с. Олива — жертв Голодомору 1932—1933 років укладений за свідченнями очевидців Фещенко С. П., 1926 р. н.; Даниленко П. В.,1923 р. н.; Ільницької Н. О., 1929 р. н., записаними у 2008 року Івашко Ю. М., завідувачкою клубу[4].
- Галіцький Кароль Герасимович;
- Грищенко Галина;
- Доценко Ольга Максимівна;
- Метлицька Вікторія;
- Мурга Олександра Миколаївна;
- Романенко Петро.
Радянсько-німецька війна
У жовтні 1941 року село було окуповане німецькими військами. Частина мешканців села воювала в партизанському загоні. У листопаді 1943 року село було відвойоване радянськими військами. За мужність, виявлену на фронтах німецько-радянської війни, 80 жителів нагороджено орденами і медалями СРСР.
У 1949 році в селі відкрили школу, яка стала семирічною. У 1974 році її закрили. У 1954 році відбулося укрупнення колгоспу «Прогрес». До його складу увійшли землі сіл Захарівки і Старовичів. Колгосп мав 2,3 тисяч га сільськогосподарських угідь, з них 1,6 тисяч га орної землі[5]. Колгосп проіснував до 2000 року. На його базі було утворене СТОВ «Смерека».
Російське вторгнення в Україну (2022)
Наприкінці лютого до початку квітня 2022 року село було окуповане російськими військами. У 2023 році Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) здійснили капітальний ремонт в будинку культури.[6]
Нині основне заняття населення — ведення підсобного господарства.
У селі працюють клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, три магазини, відділення зв'язку, державне агролісництво.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
