Непоротове
село в Чернівецькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Чернівецькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Непоро́тове — село в Україні, у Сокирянській міській громаді Дністровського району Чернівецької області.
село Непоротове | |
---|---|
Панорама село Непоротове | |
Країна | Україна |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Тер. громада | Сокирянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040170160037278 |
Облікова картка | Непоротове |
Основні дані | |
Перша згадка | 1447 |
Населення | 117 |
Поштовий індекс | 60234 |
Телефонний код | +380 3739 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°36′20″ пн. ш. 27°17′1″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
143 м |
Відстань до обласного центру |
150 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60234, с. Михалкове |
Карта | |
Мапа | |
|
Перша писемна згадка про село датується 1447 роком. На той час воно, як і вся Бессарабія входило до складу Молдовського князівства.
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії мешкало 940 осіб (465 чоловічої статі та 475 — жіночої), налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у власницькому селі Романкоуцької волості, мешкало 1119 осіб, налічувалось 204 дворових господарства, існували православна церква та пивоварний завод[2].
В листопаді 1918 року селище у складі Хотинського округу (рум. Judeţul Hotin) Бессарабії було окуповане Румунією. На 1930 рік кількість жителів оцінювалася у 1819 осіб.
1940 року перейшло до складу Української РСР, було організовано сільську раду.
18 березня 1941 року організовано колгосп імені Будьонного. З початком другої світової війни знову окупований румунським військом. 300 єврейських сімей вивезли до концтаборів, розстріляно 5 активістів села. Більш ніж 100 жителів пішли на фронт і половина з них загинула.
У період 1980—1981 років у зв'язку з будівництвом Дністровської ГАЕС, розпочалося масове переселення мешканців села, у результаті чого було переміщено 427 сімей (1271 чол.) у різні куточки України. Основній частині переселенців, які осіли в с. Михалкове, надавалися земельні ділянки для будівництва житлових будинків. Переселенцям виплачувалися компенсації для придбання будівельних матеріалів, а також здійснювався продаж будівельних матеріалів за пільговими цінами. У ході проведених робіт по будівництву Дністровської ГАЕС було затоплено близько 500 га землі. Після переселення в с. Непоротове залишилося 60 дворів.
Два давньоруських городища розміщуються на високих берегах, на відстані 1,5 км одне від одного. Перше з них знаходиться на південний схід від села в урочищі Галиця. Тут збереглися два дугоподібні вали. Зовнішній вал, що відгороджує від поля майданчик діаметром близько 100 м. В його внутрішній частині виявлено культурний шар із знахідками XII-XIII століття. До городища примикає велике поселення — посад XII-XIII ст., на території якого знайдено залишки наземних дерев'яних будинків з глинобитними печами. Друге городище (XII-XIII ст.) розміщується на південь від села, на високому мису правого берега Дністра, в урочищі Щовб. Його площа з напільного боку обмежена дугоподібним валом.
Названо на честь Святого Миколи Чудотворця. За даними археологічних досліджень існував з давньоруського часу. Після періоду радянізації монастир відновив свою роботу у січні 1999 року завдяки двом братам–монахам, які завітали на хутір. Тут же, на руїнах монастиря, вони провели першу службу. Пізніше до них приєдналося ще 2-є монахів та 2-є послушників, які досі служать, працюють, займаються відбудовою монастиря.
За даними «Національної книги пам'яті жертв голодоморів» внаслідок голодомору 1946-1947 років у селі померли[5]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.