Назофарингіт
хвороба / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Назофарингіт (від лат. nasus — ніс і дав.-гр. φάρυγξ — глотка + дав.-гр. -ίτις — запалення; також ринофарингіт від дав.-гр. ῥίζ, ῥῑνόζ — ніс) — катаральне запалення слизових оболонок носової порожнини і глотки, що супроводжується їх почервонінням, набуханням, набряком, а також утворенням і виділенням рідини (так званого ексудату), яка може бути прозорою (серозний ексудат), з домішками слизу (слизовий) і/або гною (гнійний). Найбільш часта причина катарального запалення верхніх дихальних шляхів — бактеріальна або вірусна інфекція, як й при фарингіті, ларингіті, нежитю, таким чином, запалення слизової оболонки носоглотки є найчастіше інфекційної етіології. ГРВІ є найпоширенішим інфекційним захворюванням у країнах розвиненої економіки, в середньому за рік доросла людина хворіє на ГРВІ 2-3 рази дитина — 6-10 разів[2].
Назофарингіт | |
---|---|
Спеціальність | пульмонологія |
Симптоми | ринорея, закладеність носа і чхання |
Метод діагностики | фізикальне обстеження і мікробіологічна культура |
Препарати | парацетамол[1], гвайфенезин[1], флутіказонd[1], лоратадин[1], азитроміцин[1], фексофенадин[1], ібупрофен[1], псевдоефедрин[1], оксиметазолінd[1], декстрометорфан[1], цетиризин[1] і ксилометазолін |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | J00 і J31.1 |
MeSH | D009304 |