Мінойська мова

Мінойська мова — мова (чи мови) давньої Мінойської цивілізації острова Крит, записана критськими ієрогліфами і пізніше лінійним письмом А. Була в офіційному використанні близько 1800—1450 до н. е. Оскільки критські ієрогліфи не розшифровані, а лінійне письмо А розшифроване лише частково, Мінойська мова лишається невідомою і некласифіковною. За знайденими натепер зразками неможливо впевнено говорити, що ці дві системи письма використовувались для тої самої мови, чи навіть що одна мова використовувала ці дві системи.

Мінойська
Табличка із надписом Лінійним письмом А
Поширена в	Східне середземномор’я
Регіон	Крит
Носії	мертва мова
Писемність	критські ієрогліфи, лінійне письмо А
Класифікація	некласифікована
Офіційний статус
Офіційна	Мінойська цивілізація
Коди мови
ISO 639-3	omn, lab, Minoan

Еокритська мова, відома з декількох надписів зі східного Криту грецькою абеткою, що однозначно не грецькі, на 1000 років пізніше, можливо походила від Мінойської, але вона також некласифікована.

Традиція

Мінойська мова головним чином відома з написів Лінійним письмом А, що значно відрізняються від лінійного письма Б. Перші ієрогліфи датуються першою половиною 2-го тисячоліття до н. е. Тексти лінійного письма А, переважно написані на глиняних табличках, знайшли по всьому Криту у більш ніж 40 місцях.

Єгипетські тексти

З 18-й династії Єгипту відомі 4 тексти, що містять імена і фрази мовою Кефтіу^[de]. Вони написані єгипетськими ієрогліфами, що дозволяє уточнити вимову.

• Великий Папірус Харріса (лат. Papyrus magicus Harris XII, 1-5); Початок 18-й династії: фраза мовою Кефтіу^[1].
• Дошка для письма (B.M. 5647); рання 18-та династія: шкільна дошка з іменем мовою Кефтіу^[2].
• Лондонський медичний папірус (B. M., 10059); кінець 18-ї династії: Два заговори проти хвороб (# 32-33)
• Список Егейських місць^[de]: Деякі критські місцеві назви.

На базі цих текстів можна відтворити фонетичну систему мінойської мови. Можна вважати, що вона містила такі приголосні фонеми^[3]:

Приголосні фонеми

	Губно-губні	Зубні	Ясенні	Середньопіднебінні	Задньопіднебінні	Язичкові	Глотальні
Носові	m		n
Проривні	p b	t d			k	q
Щілинні (фрикативні)			s				h
Дрижачі			r
Апроксиманти				j	w

Класифікація

Мінойська мова є некласифікованою; чи можливо кількома мовами, писаними тим самим письмом. Без якихось висновків були спроби порівняти її з індо-європейською, а також із семітською групами мов^[4].

Гарет Овенс (Gareth Alun Owens) розглядає мінойську мову як відгалуження індо-європейських мов, що сталося близько 8 тис. р. до н. е. під час міграції з АнатоліЇ на Крит^[5].

Можливий зв'язок із гіпотетичною Тірренською групою мов, що були до-індоєвропейським субстратом європейського Середземномор'я, висунув італійський вчений Джуліо Фачетті (Giulio M. Facchetti)^[6].

Примітки

1. H. Lange: Der Magische Papyrus Harris; Kopenhagen (1927)
2. T. E. Peet: The Egyptian Writing-Board B.M. 5647 bearing Keftiu Names; Oxford 1927
3. Evangelos Kyriakidis: Indications on the Nature of the Language of the Keftiw from Egyptian Sources. In: Ägypten und Levante / Egypt and the Levant Band 12 (2002), S. 211—219.
4. Stephanie Lynn Budin; John M. Weeks (2004). The Ancient Greeks: New Perspectives. ABC-CLIO. с. 26. ISBN 9781576078143. OCLC 249196051. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
5. The Language of the Minoans. Crete Gazette. 2006. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
6. Facchetti та Negri, 2003.

Література

• Duhoux, Yves. Pre-Hellenic languages of Crete [Архівовано 9 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Giulio. Facchetti, «Qualche osservazione sulla lingua minoica», Kadmos 40, pp. 1–38.
• Giulio M. Facchetti, «Appendice sulla questione delle affinità genetiche dell'Etrusco», in 'Appunti di morfologia etrusca pp. 111– 150, Leo S. Olschki Editore, 2002. ISBN 88-222-5138-5.
• L R Palmer, Mycenaeans and Minoans, Second ed. New York: Alfred A. Knopf. 1965.