Муйнак

Муйнак
	Основні дані
	43°46′ пн. ш. 59°2′ сх. д.
Країна	Узбекистан
Адмінодиниця	Муйнацький район
Столиця для	Муйнацький район (Райони Узбекистану)
Населення	13 500 осіб (2018)
Висота НРМ	50 м
Часовий пояс	UTC+5 (Муйнацький район)
GeoNames	601299
OSM	↑2094483 ·R (Муйнацький район)
	Міська влада
	Мапа
	Муйнак Муйнак (Узбекистан)
	Муйнак у Вікісховищі

Муйна́к (кар. Moynaq; узб. Мўйноқ, Moʻynoq) — місто в Узбекистані, центр Муйнацького району Каракалпакстану^[2]. Населення 13 500 мешканців (перепис 2018)^[3]. У перекладі з каракалпацької мови «мойнак» означає «бархан», з казахської — «перешийок», «вузька смуга суші».

Коротка інформація Муйнак, Країна ...

Закрити

Статус міста з 1963 року.

Місто розташоване за 100 км на північ від залізничної станції Кунград (на лінії Бейнеу — Найманкуль), за 200 км від Нукуса. У 1970-их роках місто було розташоване на півострові в дельті Амудар'ї, на південному березі Аральського моря.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 27.5 °C (81.5 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -6.3 °С (20.7 °F).^[4]

Більше інформації Клімат Муйнака, Показник ...

Клімат Муйнака
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середня температура, °C	−6,3	−5,4	2,6	12,9	20,4	25,1	27,5	24,7	18,5	9,8	3,4	−2,6	10,9
Норма опадів, мм	11.2	9.4	16.9	17.3	8.7	7.2	3.8	3.7	3.4	10.8	15.7	11.9	120
Днів з опадами	6,8	5,3	6,3	6,2	4,3	3,3	2,2	1,7	2,3	4,5	5,1	6,5	54,5
Вологість повітря, %	83.1	79.5	71.5	56.1	46.7	44.5	45.8	48.9	51.9	60.6	72.9	82.9	62
Джерело: Weatherbase

Закрити

Колишній порт на Аральському морі. Муйнацький рибоконсервний завод був найбільшим у Середній Азії. Однак зараз місто розташоване за 200 км на південь від Аральського моря, у зв'язку з пересиханням останнього. Поблизу Муйнака було ондатрове промислове господарство.

Протести 2022 року

Докладніше: Протести в Каракалпакстані (2022)

1 липня 2022 року в Муйнаку (після Нукуса) розпочалися протести після того, як президент Узбекистану Шавкат Мірзієв запропонував скасувати автономію республіки.

На громадське обговорення було винесено проєкт нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану, в республіці почалися протести.^[5]^[6]