Мошурів
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Мошу́рів — село в Україні, в Тальнівській міській громаді Звенигородського району Черкаської області. Розташоване на обох берегах річки Мощурів (притока Гірського Тікича) за 9,5 км на захід від міста Тальне та за 8 км від автошляху Н16. Населення становить 2 015 осіб.
село Мошурів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський район |
Громада | Тальнівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020290230090928 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | XVI століття |
Населення | 2015 |
Поштовий індекс | 20432 |
Телефонний код | +380 4731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°53′24″ пн. ш. 30°35′03″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
209 м |
Водойми | р. Мощурів |
Місцева влада | |
Адреса ради | 20401, Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Тальне, вул. Соборна, буд. 28 |
Карта | |
Мапа | |
|
Перша згадка про с. Мошурів датується XVI ст. Походження назви села, за переказами, пов'язане з тим, що по березі річки проходив чумацький шлях. На мальовничому березі тюркські кочівники та чумаки зупинялися на відпочинок, пили воду з кринички, яка нині носить назву Чумацька. Родючі землі, клімат, густі ліси сподобалися чумакові на розповсюджене серед татар ім'я Мошура. Він вирішив тут оселитися, привіз сюди свою сім'ю і своїх товаришів. Так утворилося ціле поселення, що й дало початок виникнення села, назва якою походить від першого поселенця — Мошури.
Поблизу села відомо про чотири поселення трипільської культури та сім ранньослов'янських — черняхівської культури VII—VIII ст.
Кобзина криниця знаходиться у лісі. За легендою, під час одного з татарських набігів люди заховалися від ворогів у лісі, в урочищі. Серед них був і кобзар. Татари вислідили людей і знищили всіх, живим залишився лише кобзар, але був тяжко поранений. На тому місці він й сидів, однією рукою, як міг, грав на кобзі. Татари повернулися й убили сивочолого кобзаря. На тому місці де сидів кобзар і впала кобза, забило чисте, мов поминальна сльоза, джерело. Про давність цієї історії свідчать ще й спогади найстаріших людей села[джерело?]. Вони завжди ходили до джерела, щоб напитися його холодної води.
У 1923 р. утворено три товариства спільного обробітку землі «Жовтень», «Травень», «Шевченкове», які в 1953 р. об'єднано в один колгосп «Великий Жовтень». 18 травня 1993 р. колгосп «Великий Жовтень» реорганізовано в ЗАСТ «Мошурівське».
Під час Голодомору 1932—1933 рр. померли 722 особи, репресовано 77 осіб. Під час Німецько-радянської війни 500 мошурян воювали на фронтах, 239 загинули, 209 відзначено нагородами, 27 повернулися інвалідами.
На сьогодні[коли?] діють загальноосвітня школа І-III ступенів, музична школа, дитячий садок, дільнична лікарня, будинок культури, магазини, відділення зв'язку, функціонують сільськогосподарські фермерські господарства. Кількість дворів — 1003.
1 жовтня 2017 року у Мошурові митрополит Іоан освятив новозбудований храм УПЦ КП на честь святого Пророка і Предтечі Господнього Іоана Хрестителя[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1984 | 98.46 % |
російська | 28 | 1.39 % |
румунська | 2 | 0.10 % |
польська | 1 | 0.05 % |
Усього | 2015 | 100 % |