Loading AI tools
Гру́па Метінве́ст — міжнародна група гірничо-металургійних компаній, що володіє підприємствами в Україні, Італії, Болгарії, Великій Британії та США, видобуває руду та вугілля, виробляє кокс, виплавляє сталь та виробляє прокат, труби тощо. Управління активами групи здійснює керівна компанія — ТОВ «Метінвест Холдинг». Належить українському олігарху Рінату Ахметову.
| нід. Metinvest B.V.[1] | |
|---|---|
 | |
| Тип | вертикально-інтегрована група компаній |
| Організаційно-правова форма господарювання | публічна компанія і приватна компанія |
| Галузь | чорна металургія, гірничодобувна промисловість |
| Спеціалізація | гірничо-металургійна промисловість |
| Засновано | 6 червня 2006 |
| Засновник(и) | Систем кепітал менеджмент, Metinvest B.V. |
| Штаб-квартира |  Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 80. |
| Територія діяльності | світ |
| Очільник(и) | Yuriy Ryzhenkovd[2] |
| Ключові особи | Юрій Риженков, Рінат Ахметов, Вадим Новинський[3] |
| Продукція | sheet steeld[4] Рулонна сталь[5] Стальні труби[6] сталевий профільd[6] Катанка[7] арматура[8] рейка[9] Переробний чавун[10] кокс[10] залізна руда[10] |
| Виторг | 18 005 000 000 $ (2021)[11] |
| Власник(и) | Систем кепітал менеджмент[12], Смарт-Холдинг[12] і Метінвест[12] |
| Співробітники | 86 955 осіб (2021)[13] |
| Холдингова компанія | СКМ (71,24 %) Смарт-Холдинг (23,76 %) |
| Дочірні компанії | Запоріжсталь і Південний гірничо-збагачувальний комбінат |
| Код ЄДРПОУ | 32036829 |
| www.metinvestholding.com | |
 Метінвест у Вікісховищі | |
В 2015 році Метінвест посідав 13-те місце в рейтингу найбільших компаній Центральної та Східної Європи за версією Deloitte[14]. У 2021 році — очолив рейтинг найбільших приватних компаній України за версією Forbes.[15]
Це найбільший в Україні й один з найбільших в СНД виробників залізорудної сировини й сталі. В 2015 році компанія займала 40 місце в топ-50 металургійних компаній світу за версією Всесвітньої асоціації виробників сталі (World Steel Association)[16]; у 2022 — впала в рейтингу нижче 50 місця.[17] Виробничі потужності з виплавки сталі складають 15 млн тонн на рік. 2021 року Метінвест увійшов до 10 найбільших світових видобувачів залізної руди.[18]
Підприємства групи розташовані поблизу великих транспортних вузлів і морських портів, що забезпечує компанії додаткові переваги під час постачання продукції споживачам як в Україні, так і в інших країнах світу.
Гірничо-металургійна група «Метінвест» належить Рінату Ахметову[19].
Основними акціонерами групи є СКМ (71,24 %) і Смарт-холдинг, (23,76 %), які беруть участь в управлінні Метінвестом на партнерських засадах. Основною холдинговою компанією Групи Метінвест є компанія Metinvest B.V. (Нідерланди, реєстраційний номер 24321697).
З 2006 до 2013 року компанію очолював Ігор Сирий[20]. У 2009 році його було визнано найкращим ТОП-менеджером України[21]. З 2013 року компанію очолює Юрій Риженков. У 2020 році він увійшов до списку 25 найкращих СЕО України.[22]
2006
6 червня 2006 року засноване ТОВ «Метінвест Холдинг», керівна компанія групи Метінвест.[23]
Грудень 2006 — Метінвест придбав 100 % акцій ТОВ «Леман-Україна», гуртової металоторговельної компанії, та додаткові 27 % акцій ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» (Донецька область).[24]
2007
Жовтень 2007 — Метінвест став першим українським учасником Worldsteel — Всесвітньої асоціації виробників сталі (раніше IISI — Міжнародний інститут чавуну та сталі).
Листопад 2007 року — компанія придбала 82,5 % ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Кривий Ріг, Дніпропетровська область), одного з найбільших гірничодобувних підприємств України.
2008
Січень 2008 — Метінвест завершив процес придбання 100 % частки в прокатних підприємствах Trametal S.p.A. (Італія) та Spartan UK Ltd (Велика Британія) в італійської бізнес-сім'ї Малакальца.
Червень 2008 — SRK Consulting провела перший аудит запасів кар'єрів Метінвесту (Північний, Центральний та Інгулецький ГЗК) відповідно до методики JORC.
Липень 2008 — Метінвест придбав 51 % акцій ТОВ «НВО Інкор і Ко» (смт Нью-Йорк, Донецька область), одного з найбільших виробників хімічної продукції в Європі.
2009
Квітень 2009 — завершено угоду з придбання 100 % вугільної компанії United Coal Company, одного з провідних виробників коксівного вугілля в США.[25]
Вересень 2009 — Метінвест став першою українською компанією, яка отримала сертифікат Climate Action Всесвітньої асоціації виробників сталі.
Грудень 2009 — Метінвест придбав 95 % акцій прокатного підприємства Promet Steel AD (Болгарія).
2010
Січень 2010 — опубліковано перший соціальний звіт компанії відповідно до вимог міжнародного стандарту зі звітності в галузі сталого розвитку GRI.
Березень 2010 — компанія стала учасником ініціативи Організації Об'єднаних Націй — Глобального договору ООН.
Липень 2010 — Метінвест та Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча (Маріуполь, Донецька область) ухвалили рішення про об'єднання активів.[26]
Жовтень 2010 — сконцентровано 90,2 % ЗАТ «Макіївський металургійний завод» (Макіївка, Донецька область).
Грудень 2010 — завершено реєстрацію продукції підприємств групи згідно з вимогами Європейського Регламенту № 1907/2006 (REACH).
2011
Травень 2011 — на металургійному комбінату «Азовсталь» (Маріуполь, Донецька область) закрили мартенівське виробництво.[27]
Липень 2011 — придбано 50 % у металургійному бізнесі групи «Індустріал», що управляє ПАТ «Запоріжсталь» (Запоріжжя), одним із найбільших металургійних підприємств Європи.[28]
2012
Під час І Національної конференції учасників ринку сталевого будівництва в Києві Метінвест був серед 12 українських компаній, які ініціювали створення галузевої асоціації «Український Центр Сталевого Будівництва», а надалі став одним із її засновників.
Липень 2012 — придбано 49,9 % частки в ПАТ «Запоріжсталь».
Грудень 2012 — Метінвест вирішив закрити аглофабрику на металургійному комбінаті «Азовсталь».[29]
2013
Травень 2013 — Метінвест придбав 39,74 % акцій ПАТ «Запоріжвогнетрив» (Запоріжжя), найбільшого виробника вогнетривкої продукції в Україні. Групи СКМ і «Смарт-Холдинг» передали Метінвесту 23,5 % акцій ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», 15 % акцій ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», 26 % акцій ПАТ «Запоріжкокс», 31,3 % акцій ПАТ «Донецьккокс» і 3,1 % акцій ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
2014
Липень 2014 — групи СКМ і «Смарт-Холдинг» оголосили про завершення об'єднання своїх гірничо-металургійних активів у межах Metinvest B.V.
2015
У травні на Маріупольському металургійному комбінаті закрили мартенівське виробництво.[30]
Метінвест створив підприємство «Метінвест-Промсервіс», що спеціалізується на обслуговуванні та ремонті устаткування усіх металургійних активів групи та сторонніх організацій.
2016
Березень 2016 — Метінвест підписав угоду про соціальне партнерство з Фондом розвитку Маріуполя.
Серпень 2016 — у Запоріжжі розпочав роботу Запорізький ливарно-механічний завод.
Вересень 2016 — у Кривому Розі створено громадську спілку «Зелений центр Метінвест».
2017
Березень 2017 — Метінвест заявив про втрату контролю над ПрАТ «Єнакіївський металургійний завод» і його Макіївською філією, ПрАТ «Єнакіївський коксохімпром», ПрАТ «Харцизький трубний завод», ПрАТ «Комсомольське рудоуправління», ПрАТ «Краснодонвугілля», ПрАТ «Донецьккокс» і спільним українсько-швейцарським підприємством ТОВ «Метален» після відмови перереєструвати ці підприємства на території ОРДЛО.[31]
2018
«Метінвест» купив 23,7 % акцій компанії «Южкокс» (раніше «Євраз Южкокс», Кам'янське, Дніпропетровська область) за 30 млн доларів, а також придбала 100 % акцій компанії «Юністіл» (Кривий Ріг, Дніпропетровська область)[32].
Придбано частку в розмірі 24,99 % у шахтоуправлінні «Покровське» і Свято-Варваринській збагачувальній фабриці (Покровськ і Покровський район, Донецька область), що разом є найбільшим в Україні вуглевидобувним виробничим комплексом.[33]
2019
Компанія придбала 49,37 % акцій Дніпровського коксохімічного заводу (раніше Дніпродзержинський коксохімічний завод імені С. Орджонікідзе, Кам'янське, Дніпропетровська область).[34]
Метінвест приєднався до Голландської асоціації металургійної промисловості (VNMI).[35]
2020
У березні завершено купівлю 73 % акцій Дніпровського коксохімічного заводу.[36]
У червні Метінвест увійшов до 10 світових металургійних компаній, оцінених агентством Sustainalytics. За методологією оцінки ризиків ESG компанія отримала 32 бали за шкалою від 0 (найнижчий ризик) до 100 (найвищий ризик).[37]
Метінвест заснував перший недержавний гірничо-металургійний університет «Метінвест Політехніка», де можна здобути інженерно-технічні професії, затребувані в українській промисловості.[38]
За власними даними, на боротьбу з коронавірусом Метінвест виділив $6 млн. Компанія постачала кисень до лікарень, передавала ліки та обладнання.[39]
2021
У березні Метінвест отримав контроль над Покровською вугільною групою, найбільшим в Україні виробником коксівного вугілля. До групи входить шахтоуправління «Покровське» та Свято-Варваринська збагачувальна фабрика.[40][41].
Липень 2021 — Метінвест став переможцем торгів із продажу виробничого комплексу Дніпровського металургійного комбінату (Кам'янське, Дніпропетровська область).[42]
У грудні створено компанію «Метінвест Покровськвугілля» для управління операційними та адміністративними змінами на підприємствах Покровської вугільної групи.[43]
2022
У лютому Дніпровський металургійний комбінат і Дніпровський коксохімічний завод об'єднані під назвою «Каметсталь».[44]
Від початку російського вторгнення в Україну група законсервувала виробництво на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча та комбінаті «Азовсталь». Ці підприємства постраждали від обстрілів і призупинили свою роботу. Внаслідок агресії Росії група загалом скоротила виробничі потужності своїх підприємств більш ніж на 40 %.[45]
За власними даними, протягом ста днів повномасштабної війни, компанія передала на допомогу ЗСУ та жителям України 1,5 млрд грн.[46]
Метінвест і ДТЕК із Фондом Ріната Ахметова створили гуманітарний проєкт «Рятуємо життя». Ахметов із початку російського вторгнення передав ЗСУ та на гуманітарну допомогу населенню 100 млн євро.[47][48]
2023
Компанія завершила рік зі збитком $2,193 млрд[49].
2024
Метінвест завершив 2023 рік із консолідованим збитком у розмірі $194 млн[49]. Дев'ять підприємств Метінвесту увійшли до рейтингу найкращих компаній України за версією Опендатаботу[50].
Під час масованого ракетного обстрілу 8 липня 2024 року у Кривому Розі сталось кілька влучань російських ракет, у тому числі — по адміністративній будівлі промислового підприємства групи[51]. Загинуло 11 осіб[52], 31 поранений, з них 10 тяжко[53].
Видобуток[54]
- Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (
Україна) - Північний гірничо-збагачувальний комбінат ( Україна)
- Центральний гірничо-збагачувальний комбінат ( Україна)
- Південний гірничо-збагачувальний комбінат ( Україна) — спільне підприємство групи Метінвест
- Покровська вугільна група ( Україна)
- United Coal Company (
США) Комсомольське рудоуправління( Україна)*Краснодонвугілля( Україна)*
Металургія[55]
- Металургійний комбінат «Азовсталь» ( Україна)
- Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча ( Україна)
- Металургійний комбінат «Запоріжсталь»
- Металургійний комбінат «Каметсталь» ( Україна)
- Юністіл ( Україна)
- Ferriera Valsider (
Італія) - Metinvest Trametal ( Італія)
- Spartan UK (
Велика Британія) - Promet Steel (
Болгарія) - Авдіївський коксохімічний завод ( Україна)
- Запоріжкокс ( Україна)
- Запоріжвогнетрив ( Україна)
- НВО Інкор і Ко ( Україна)
Єнакієвський металургійний завод( Україна)*Харцизький трубний завод( Україна)*- Метінвест-Ресурс ( Україна)
Логістика і закупівлі
- Метінвест-Шиппінг ( Україна)
Сервіс та інжиніринг[56]
- Метінвест-Промсервіс
- Метінвест-Інжиніринг
- Маріупольський ремонтно-механічний завод (МРМЗ)
- Криворізький завод гірничого обладнання (КЗГО)
- Метінвест Діджитал
*15 березня 2017 року було оголошено про втрату контролю над активами
Група Метінвест присутня на всіх великих ринках світу — в Європі, на Близькому Сході і в Африці, в Північній, Центральній і Південній Америці, на Далекому Сході.
- Метінвест-Євразія — гуртовий канал збуту продукції групи Метінвест у Росії. Обсяги продажів металопродукції у 2006 році — 0,2 млн т, у 2007 році — 0,4 млн т, 2008 році — 0,6 млн т, 2009 році — 0,45 млн т. Компанія припинила роботу у квітні 2022 року.
- Метінвест-СМЦ[57] ( Україна) — мережа сервісних металоцентрів, що реалізує продукцію Метінвест. Компанія розпочала роботу у 2003 році. До 2022 року в Україні працює 18 металоцентрів.
2020 року три підприємства Метінвесту — Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, «Азовсталь» та Шахтоуправління «Покровське» входили до десяти найбільших забрудників довкілля в Україні.[58]
Метінвест є першим українським учасником Всесвітньої асоціації виробників сталі[59][60], яка вимагає від своїх членів дотримання принципів екологічно відповідального бізнесу[61].
Для зменшення впливу на довкілля в Маріуполі Метінвест 2011 року вивів з експлуатації мартенівське виробництво на металургійному комбінаті «Азовсталь», а 2015 року — на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Також на «Азовсталі» 2012 року виведено з експлуатації три застарілі коксові батареї і законсервовано аглофабрику. А 2020 року Метінвест завершив реконструкцію газоочисних споруд аглофабрики Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча вартістю понад $160 млн. Нова система очищення передбачала зменшення викидів пилу на 90 %, а викидів оксидів сірки — на 43 %.[62]
На «Запоріжсталі» 2015 року завершилося будівництво нової лінії соляно-кислотного травлення з установкою регенерації травильних розчинів. Вартість проєкту — близько $77 млн. Після запуску лінії комбінат повністю припинив скидати відпрацьовані травильні розчини у Дніпро.[63]
На «Азовсталі» 2019 року проведено реконструкцію системи аспірації ливарного двору та підбункерних приміщень доменної печі № 3. Вартість проєкту — понад $14 млн. Викиди в атмосферу скоротилися на 88 % та відповідали європейським екологічним нормативам.[64]
На Північному ГЗК 2017 року проведено заміну газоочисного обладнання випалювальної машини Lurgi 552-B. Проєкт вартістю близько $14 млн дав змогу досягти концентрації викидів до 50 мг на куб. м, що відповідає українським екологічним стандартам.[65]
Загалом у 2011—2020 роках Метінвест спрямував $3,5 млрд на реалізацію проєктів з екологічним ефектом і $1 млрд — на суто екологічні проєкти. Компанія заявила про намір інвестувати ще $0,5 млрд у природоохоронні проєкти протягом 5 років.[66]
Екологічні інвестиції дали групі змогу з 2011 року на 37 % знизити викиди забруднювальних речовин у довкілля, зокрема викиди пилу скоротилися на 51 %, а викиди у водойми — на 45 %.[67]
| Продукція (у тис. тонн) | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 | 2021 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чавун* | 6 123 | 11 850 | 12 385 | 11 010 | 11 500 | 9 213 | 8 050 | 8 821 | 7,941 | 8,205 | 7,928 | 8,475 | 9,709 |
| Сталь* | 7 027 | 13 835 | 14 375 | 12 459 | 12 391 | 9 205 | 7 669 | 8 393 | 7 361 | 7,323 | 7,578 | 8,268 | 9,533 |
| Напівфабрикати** | 2 730 | 3 018 | 3 574 | 2 731 | 2 304 | 1 688 | 2 581 | 2 229 | 2 746 | 3,026 | 3,160 | 3,313 | 3,411 |
| Чавун | - | - | 600 | 585 | 814 | 1 132 | 1 181 | 1 197 | 1,403 | 1,644 | 1,264 | 1,088 | 1,347 |
| Сляб | 1 675 | 2 195 | 2 460 | 1 329 | 1 516 | 999 | 802 | 734 | 1,343 | 1,382 | 1,896 | 2,225 | 1,651 |
| Квадратна заготовка | 1 055 | 823 | 514 | 817 | 788 | 689 | 598 | 298 | 15 | N/A | N/A | N/A | N/A |
| Готова продукція | 4 098 | 4 902 | 9 317 | 8 601 | 9 021 | 6 767 | 5 644 | 6 485 | 5 606 | 5,769 | 5,595 | 5 859 | 7,233 |
| Плоский прокат | 1 612 | 2 472 | 6 407 | 5 809 | 5 840 | 4 625 | 4 010 | 4 385 | 4,675 | 4,747 | 4,677 | 4 835 | 5,978 |
| Довгий прокат | 1 760 | 2 213 | 2 618 | 2 448 | 2 592 | 1 765 | 1 475 | 1 918 | 714 | 817 | 714 | 794 | 1 089 |
| Рейкова продукція | 203 | 217 | 292 | 344 | 274 | 81 | 31 | 73 | 67 | 65 | 49 | 79 | 48 |
| Трубна продукція | 523 | 317 | 678 | 435 | 315 | 296 | 128 | 109 | 150 | 140 | 155 | 151 | 118 |
| Залізорудний концентрат | 30 648 | 17 878 | 12 577 | 36 224 | 36 926 | 34 888 | 32 208 | 29 640 | 27,464 | 27,353 | 29,028 | 30,501 | 31,341 |
| Вугільний концентрат | 4 734 | 3 907 | 3 560 | 2 064 | 5 513 | 4 098 | 3 285 | 3 051 | 2 461 | 2,683 | 2,961 | 2,883 | 5,542 |
* — з метою порівняння показників виробництво чавуна та сталі по ММК ім. Ілліча за 2010 рік враховано повністю за повний рік.
**— загальний обсяг напівфабрикатів та кінцевої продукції зі сталі не містить перекату на підприємствах Групи. Ці обсяги виключено з наданої статистики як внутрішні продажі для цілей консолідованої звітності Метінвесту.
Мости
Вага мосту — 750 тонн, із них 600 тонн — металоконструкції Метінвесту.[69]
Використано 13,6 тисяч тонн металоконструкцій, із них 5,5 тисяч тонн — металоконструкції Метінвесту.[69]
Під час будівництва використано 700 тонн сталі виробництва Метінвесту.[69]
Під час будівництва використано 18,5 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[69]
Будівлі
Під час будівництва використано 5 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[70]
Під час будівництва використано 8,2 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[70]
Під час будівництва використано 13,3 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[70]
Під час будівництва використано 7,5 тисяч тонн стальних конструкцій виробництва Метінвесту.[71]
Суднобудування
Під час будівництва використано 3 тисячі тонн сталі виробництва Метінвесту.[72]
Під час будівництва використано 9 тисяч тонн сталі виробництва Метінвесту.[73]
2023 року холдинг зайняв 5 місце в рейтингу найкращих роботодавців за оцінкою журналу «ТОП-100. Рейтинги найбільших» видання Delo.ua.[74]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
