Loading AI tools
місто Покровського району Донецької області. Адміністративний центр Мар'їнської міської громади. З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ма́р'їнка — місто в Україні, адміністративний центр Мар'їнської міської територіальної громади Покровського району Донецької області. Колишній центр ліквідованого Мар'їнського району. Розташована у центральній частині області, на річці Осикова (притока Вовчої).
Мар'їнка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Собор Казанської Ікони, 2014 рік | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Мар'їнська міська громада | ||||||||
Засноване | 1844 | ||||||||
Статус міста | з 1977 року | ||||||||
Населення | 0[⇨] | ||||||||
Площа | 2.3 км² | ||||||||
Поштові індекси | 85600-85602 | ||||||||
Телефонний код | +380-6278 | ||||||||
Координати | 47°56′31″ пн. ш. 37°30′13″ сх. д.H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 152 м | ||||||||
Водойма | р. Осикова | ||||||||
Назва мешканців | мар'їнча́нин, мар'їнча́нка, мар'їнча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Красногорівка | ||||||||
До станції | 6,4 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 21,3 км | ||||||||
- автошляхами | 28,3 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 580 км | ||||||||
- автошляхами | 718 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85600, Донецька обл., Покровський район, м. Мар'їнка, пр. Дружби, 12 | ||||||||
Вебсторінка | Мар'їнська міськрада | ||||||||
Міський голова | комендант Тесля Олександр Олександрович | ||||||||
Мар'їнка у Вікісховищі
|
Під час повномасштабного вторгнення в Україну місто було вщент зруйноване російською армією. Станом на початок листопада 2022 року у місті не залишилось цивільного населення.[⇨]
На території Мар'їнки знаходилося старовинне запорозьке займище. У 1704 році по обох сторонах Гнилуші було кілька зимівників і хуторів січового запорізького козацтва.[1]
Засноване як село в 40-х роках XIX ст. переселеними сюди селянами Полтавської і Харківської губерній. До 1859 року тут було 220 дворів, проживало 1316 осіб. У 1869 році відкрита церковноприходська школа, у 1896 — земське училище. Напередодні першої світової війни в селі нараховувалося 524 двори.
На початку 1930-х роках проведена колективізація сільського господарства, в 1932 році створена машинно-тракторна станція. У 1928 році в село переведений Пирятинський педтехнікум. У 1938 році Мар'їнка віднесена до категорії селищ міського типу. До 1941 року тут були завершені електрифікація і радіофікація, працювали дві загальноосвітні школи, клуб, бібліотека.
У роки після німецько-радянської війни побудований ряд промислових підприємств, споруджено водосховище. Педтехнікум переведений у Костянтинівку. У 1977 році селище отримало статус міста.
Під час Війни на сході України за Мар'їнку було два великих бої. Перший — у 2014, другий — у червні й надалі 2015 року.
26 січня 2015 року увечері на одному з блокпостів під містом вибухнув автомобіль зі смертником, 1 солдат загинув, 2 важкопоранені — з 28-ї гвардійської мехбригади[2].
На початку червня 2015 року біля Мар'їнки відбувся бій. За оцінками журналіста BBC News, зіткнення стало наймасштабнішим з моменту підписання домовленостей Мінськ-2 в лютому 2015 року[3]. Спочатку проросійські терористи захопили частину міста, однак українські війська їх вибили.
В ході повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Збройні Сили РФ просунулись у Мар'їнці 22 березня. 20 квітня ЗСУ відкинули противника з міста та повернули фронт бойових дій в стан до 24 лютого. Фактично весь цей час у Мар'їнці тривали бої. Зараз у місті немає цивільних, лише військові.
У грудні стало відомо, що 3/4 частини міста окуповано армією РФ. Отже, протягом 9 місяців війни росіяни спромоглись просунутись тут лише на кілька кілометрів. На опублікованих відео видно, що від міста залишилися лише руїни[4][5].
У лютому 2023 року були опубліковані світлини вщент знищеного міста[6][7].
Мар'їнка займає територію 2,3 км², з них 26 % було під забудовою. На одного жителя припадало 50 м² зелених насаджень. Середня температура січня −6,6, липня +21,6. За рік випадає 434 мм опадів.
Понад 40 % зайнятих в народному господарстві працювали у промисловості. Основними підприємствами були: шиноремонтний, молочний заводи, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат.
Мар'їнський молокозавод (ВАТ «Лактіс») за допомогою Донецького концерну «Енерго» випускав близько 50 найменувань продукції.
Стабільно працювала ВАТ «Мар'їнська харчосмакова фабрика». Продукцією підприємства були — крупи, борошно, олія тощо — мали попит на українському ринку. А мар'їнська халва відзначена міжнародним призом «Золотий орел» (1998 р.) і знаком якості «Вища проба» (2001 р.).
У місті діяли 2 дитячих дошкільних установи, 2 загальноосвітніх школи, музична школа, будинок культури, бібліотека, дитячо-юнацька спортивна школа, Донецький обласний госпіталь для інвалідів другої світової війни, школа-інтернат для дітей-сиріт.
Населення на 5 грудня 2001 р. складало 10,7 тис. осіб, на початок 2004 р. — 10,4 тисячі. 1 січня 2013 тут налічувалося 9913 мешканців[8].
Станом на січень 2014 року тут мешкало 9829 осіб[7], а на січень 2017 — 9672.[9]
Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації 2022 року, мешканців у місті не залишилося. Воно зазнало масштабних руйнувань, залишки населення евакуювали у листопаді 2022 року.[10][11][12][13]
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[14][15]:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 81,23% |
росіяни | 15,80% |
греки | 0,59% |
вірмени | 0,58% |
білоруси | 0,51% |
азербайджанці | 0,14% |
татари | 0,10% |
грузини | 0,10% |
інші/не вказали | 0,95% |
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[16]:
Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
---|---|---|
Українська | 7 383 | 70,11% |
Російська | 3 046 | 28,93% |
Вірменська | 37 | 0,35% |
Білоруська | 6 | 0,06% |
Грецька | 6 | 0,06% |
Румунська | 2 | 0,02% |
Болгарська | 1 | 0,01% |
Німецька | 1 | 0,01% |
Угорська | 1 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 47 | 0,44% |
Разом | 10 530 | 100% |
Кума.City [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.] — міське інтернет-видання, створене у червні 2019 Агенцією розвитку локальних медіа «Або».[17]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.