Мамеч
село в Житомирській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ма́меч — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Овруцької міської громади. Населення становить 74 осіб.
| село Мамеч | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Коростенський район |
| Тер. громада | Овруцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18060170470024753 |
| Основні дані | |
| Населення | 74 |
| Площа | 0,36 км² |
| Густота населення | 205,56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11117 |
| Телефонний код | +380 4148 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°18′8″ пн. ш. 28°59′36″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
136 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 11117, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Велика Чернігівка |
| Карта | |
  Мамеч | |
 Мамеч | |
| Мапа | |
 | |
Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Норину. У селі функціонує водозабірна свердловина, що належить комунальному підприємству «Відродження» Овруцької міської ради Житомирської області[1].
Поселення відоме з першої половини 19 століття[2] як оселище старовірів поморської згоди (Данилівська)[3].
На мапі Волинської губернії 1866—1867 рр. Шуберта Ф. Ф. поселення значиться як слобода Мамень.[4] Жителі слободи старообрядної общини належали до міщанського стану і були приписані до овруцької, народицької, житомирської та новоград-волинської громад[5]. У 1983 році в поселенні проживало 22 родини в них 78 осіб чоловічої статі[5].
У 19 столітті слобода належала до Богданівського маєтку разом з селом Мала Чернігівка[2].
У 1906 році Мамеч, село Гладковицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 15. Дворів 45, мешканців 250.
У 1869—1870 році в селі діяла етнографічно-статистична експедиція Російського географічного товариства під керівництвом Павла Чубинського[6].
До 1923 року входило до складу Гладковичської волості Овруцького повіту.
У 1926—54 роках — адміністративний центр Мамецької сільської ради Овруцького району[7].
У 1930 році у селі організовано артіль «Червоний оратай».
1946 року молільня, яка знаходилась в селі згоріла. В зв'язку з цим та «відсутністю служителя культу» у квітні 1948 року релігійну громаду знали з державної реєстрації[3].
На 1972 рік в селі проживало 337 жителів в 88 дворах. Працював клуб та школа[2]. Після аварії на Чорнобильській АС у 1985 році село потрапило до зони гарантованого добровільного відселення.
У 2012 році в селі діяла етнографічна експедиція А.Сичевського та С.Таранця (Житомирський державний університет ім. Івана Франка)[8][3].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
