Магнітна сприйнятливість

Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається ${\displaystyle \chi _{m}}$) — фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля:

${\displaystyle \mathbf {M} =\chi _{m}\mathbf {H} }$

Магнітна сприйнятливість
Розмірність	${\displaystyle 1}$
Формула	${\displaystyle {\boldsymbol {M}}=\kappa {\boldsymbol {H}}}$[1][2] і ${\displaystyle \kappa =\mu _{\mathrm {r} }-1}$[2]
Позначення у формулі	${\displaystyle \kappa }$, ${\displaystyle {\boldsymbol {M}}}$, ${\displaystyle {\boldsymbol {H}}}$ і ${\displaystyle \mu _{\mathrm {r} }}$
Символ величини (LaTeX)	${\displaystyle \kappa }$[1][2], ${\displaystyle \chi _{\mathrm {m} }}$[2] і ${\displaystyle \chi _{\mathrm {v} }}$
Підтримується Вікіпроєктом	Вікіпедія:Проєкт:Математика
Рекомендована одиниця вимірювання	1[3][2]
Протилежне	Діелектрична сприйнятливість

де

${\displaystyle \mathbf {H} }$ — вектор напруженості магнітного поля;

${\displaystyle \mathbf {M} }$ — вектор намагніченості середовища.

(Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійного у часі) магнітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису).

Залежно від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так:

При ${\displaystyle \chi _{m}<0}$ — речовина є діамагнетиком: При ${\displaystyle \chi _{m}>0}$ — речовина є парамагнетиком: При ${\displaystyle \chi _{m}\gg 1}$ — речовина є феромагнетиком.

Магнітна сприйнятливість пов'язана з магнітною проникністю ${\displaystyle \mu _{r}}$:

${\displaystyle \mu _{r}=1+\chi _{m}}$ (Міжнародна система величин (ISQ)).

В анізотропних середовищах магнітна сприйнятливість є тензорною величиною, внаслідок чого вектори напруженості магнітного поля та намагніченості середовища можуть бути неколінеарними.

У випадку феромагнетиків магнітна сприйнятливість велика, але визначена неоднозначно, бо залежить від передісторії намагнічення зразка.

Магнітна сприйнятливість для деяких матеріалів

Матіріал	${\displaystyle \chi _{m}}$	Tк
вакуум	0
вода	-1.2·10−5
Bi	-16.6·10−5
C	-2.1·10−5
O2	0.19·10−5
Al	2.2·10−5
Fe	200	774 °C
Co	70	1131 °C
Ni	110	354 °C

Розрізняють питому магнітну сприйнятливість (віднесену до 1 г) та молярну (віднесену до 1 моль). У парамагнетиків та діамагнетиків вона є малою, до того ж у діамагнетиків від'ємною, у феромагнетиків може бути великою. У парамагнетиків, що мають частинки з неспареними електронами (радикали) буде тим більшою, чим більшим є вміст таких частинок.

Об'ємна магнітна сприйнятливість κ дорівнює відношенню намагніченості тіла J до напруженості магнітного поля Н, у якому знаходиться це тіло:

κ = J /Н.

Питома магнітна сприйнятливість χ — об'ємна магнітна сприйнятливість одиниці маси тіла:

χ = κ / δ ,

де δ — густина тіла, кг/м³.

Див. також

• Магнітна сприйнятливість гірських порід
• Установка для вимірювання магнітної сприйнятливості

Література

• Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

1. 6-28 // Quantities and units—Part 6: Electromagnetism — 1 — ISO, 2008. — 58 p.

   d:Track:Q15028d:Track:Q26711936
2. 6-28 // Quantities and units — Part 6: Electromagnetism, Grandeurs et unités — Partie 6: Electromagnétisme — 2 — 2022. — 70 с.

   d:Track:Q117847945
3. 6-28.a // Quantities and units—Part 6: Electromagnetism — 1 — ISO, 2008. — 58 p.

   d:Track:Q15028d:Track:Q26711936