Лінійні кораблі типу «Норт Керолайна»
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ліні́йні кораблі́ ти́пу «Норт Керола́йна» — проєкт лінійних кораблів ВМС США 1930-х—1940-х років. Перші американські лінкори, які побудовані після закінчення дії Вашингтонського договору. Всього було побудовано два кораблі — «Норт Керолайна» (англ. «North Carolina») та «Вашингтон» (англ. «Washington»).
Лінійний корабель USS North Carolina (BB-55) у морі, 3 липня 1946 року | |
Проєкт | |
---|---|
Будівники: | Морські верфі Нью-Йорку (BB-55), та Філадельфії (BB-56) |
Оператори: | США |
Основні характеристики | |
Тип: | лінійний корабель |
Водотоннажність: |
|
Довжина: |
|
Ширина: | 33,0 м |
Осадка: | 10,0 м |
Потужність: | 121 000 к. с. (89 МВт |
Двигуни: | 4 ТЗА «General Electric», 8 ПК «Babcock & Wilcox» |
Швидкість: | 27,5 вузлів |
Дальність плавання: | 15 000 миль на 15 вузлах |
Екіпаж: | 1880 чоловік |
Озброєння: | |
Бронювання: |
|
Авіаційна група: | 3 гідролітаки OS2U «Кінгфішер» |
Авіаційне обладнання: | 2 катапульти |
Лінкори проєктувалися з урахуванням обмежень лондонської угоди 1936 року — максимальний калібр гармат 356 мм, стандартна водотоннажність 35 000 довгих тонн (35 570 метричних). Початковий проєкт передбачав озброєння 12-ма 356-мм гарматами. Але Японія не приєдналася до фінального протоколу лондонської угоди. Тому поверталося договірне обмеження вашингтонської морської угоди 1922 року — обмеження калібру 406 мм. У проєкт нового американського лінкора було внесено зміни — озброєння становило дев'ять 406-мм гармат. При цьому рівень бронювання залишився відповідним до протидії 356-мм снарядам.
Лінкори отримали потужну батарею з 20-ти 127-мм гармат. У роки війни невдалі 28-мм зенітні автомати були замінені на 40-мм «Бофорс» і 20-мм «Ерлікон». На Тихому океані основною ударною силою ставали авіаносці. Тому завдяки доброму захисту та потужній зенітній артилерії американські лінкори частіше залучалися до задач забезпечення ППО авіаносних з'єднань, ніж до боїв з японськими артилерійськими кораблями. Наприкінці війни лінкори залучалися до обстрілу берегових цілей.
Обидва лінкори досить часто використовувалися в чисельних бойових операціях американського флоту на Тихому океані. Вони пройшли всю другу світову війну, у якій кожен отримав понад десять бойових зірок. «Вашингтон» отримав найбільшу їх кількість — 13. Після війни виведені до резерву. «Вашингтон» був списаний та розібраний на метал. А «Норт Керолайну» перетворили на музейний корабель і його до сьогодні можна оглянути у меморіалі Вілмінгтона, штат Північна Кароліна.