Loading AI tools
німецька акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лілі Палмер (нім. Lilli Marie Peiser; 24 травня 1914, Познань, Німецька імперія — 27 січня 1986, Лос-Анджелес, США) — німецька акторка та письменниця. Була номінована на премію «Золотий глобус» за її роботу в фільмі «Але не для мене».
Лілі Палмер | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Lilli Palmer | ||||
Ім'я при народженні | нім. Lilli Marie Peiser | |||
Народилася | 24 травня 1914[1][2][…] Познань, Королівство Пруссія, Німецький Райх[3] | |||
Померла | 27 січня 1986[1][2][…] (71 рік) Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[3] | |||
Поховання | Форест-Лаун | |||
Громадянство | Німеччина Швейцарія | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка озвучення, письменниця-романістка, автобіограф | |||
Роки діяльності | 1932 — 1986 | |||
У шлюбі з | Рекс Гаррісон[4][5] і Carlos Thompsond | |||
Діти | Carey Harrisond[6] | |||
IMDb | nm0658339 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Лілі Палмер у Вікісховищі | ||||
Також її відомим роботами є участь у фільмах «В його приємній компанії», «Будинок, що кричить» та «Петро Великий». За свою роботу в європейських фільмах вона виграла Кубок Вольпі та Німецьку кінопремію.
Палмер, яка запозичила своє прізвище в улюбленої американської актриси, народилася в сім'ї німецького єврея, Альфреда Прайзера та австрійської єврейки, Рози Лісман. Батько був хірургом, а мати — актрисою в місті Познань.[7]
Коли Палмер було чотири роки, її сім'я переїхала до берлінського району Шарлоттенбург. В шкільні роки вона професійно грала в настільний теніс[8], а також навчалася акторського мистецтва. З приходом нацистів до влади Палмер, через своє походження, була змушена покинути Німеччину.
Приїхавши до Франції, Палмер виступила в опереті, але згодом переїжджає до Великої Британії, де починає свою кінокар'єру. Вона виступає в кабаре та привертає увагу британських шукачів талантів. Згодом вона підписала контракт з французькою кіностудією «Ґомон», дебютувала у стрічці «Необмежена злочинність» та впродовж десятиріччя з'являлась у багатьох британських фільмах.[9]
25 січня 1943 року вона одружилася з Рексом Гаррісоном та переїхала з ним до Голлівуду в 1945. Палмер підписала контракт з Warner Bros. та зіграла в декількох фільмах («Плащ і кинджал», «Тіло і душа»).
Час від часу вона з'являлась на сценах театрів та вела власну телевізійну передачу в 1951.
Разом з чоловіком вона зіграла у виставі «Чорна магія на Мангеттені». Також вони зіграли в мелодрамі «Довгий темний вестибюль» та екранізації вистави «Ліжко з балдахіном». За роботу в «Ліжці з балдахіном» Палмер виграла Кубок Вольпі.
В 1954 році вона повертається до Німеччини, де грає в багатьох фільмах та телевізійних передачах. За роль Анни Андерсон у фільмі «Історія Анастасії».
1958 року вона зіграла Елізабет фон Бернбург в ремейці фільму «Дівчата в уніформі» 1931-го.
Разом із Фредом Астером та Деббі Рейнольдс Палмер зіграла у фільмі «В його приємній компанії» 1961 року, а 1962 року — разом із Вільямом Голденом у військовому фільмі «Фальшивий зрадник». Роберт Тейлор зіграв із Палмер у фільмі «Чудо білого жеребця».
У 1975 році Палмер опублікував мемуари «Змінити омарів і танці».[10] Спогади Вівіан Маталон і Ноеля Коуарда (Маталон режисерував Палмера в прем’єрі трилогії Боуарда «Сюїта в трьох ключах» у 1966 році) свідчать про те, що Палмер не завжди була терплячою та розважливою людиною, якою вона представляла себе в цій автобіографії. У 1978 році вона написала повний художній твір, представлений як роман, а не мемуари, «Червоний ворон».[11]
Її сестра, Ірен Прадор, також стала актрисою.
В 1943 році Палмер одружилася з Рексом Гаррісоном, але в 1957 вони розлучилися.
В 1957 році вона вдруге одружилася з актором Карлосом Томпсоном та була в шлюбі до своєї смерті від раку шлунка в 1946 році.[12]
Лілі Палмер похована на цвинтарі «Форест-Лаун».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.