Ланівці (село)
село у Борщівській міській громаді, Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ла́нівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій були підпорядковані села Козаччина й Тулин.
| село Ланівці | |
|---|---|
_с.Ланівці.jpg) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Борщівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060050130019061 |
| Основні дані | |
| Населення | 1 169 |
| Територія | 6.823 км² |
| Густота населення | 171.33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48716 |
| Телефонний код | +380 3541 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
210 м |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру |
6 км |
| Найближча залізнична станція | Тересин |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2 |
| Карта | |
  Ланівці | |
 Ланівці | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Населення — 1169 осіб (2001).
Село розташоване в південно-західній частині України, на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересин. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2002.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.[1]
Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.
В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.
Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.
З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.
В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.
У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.[2]. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда"[3], однак його проект не дістав офіційного затвердження.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].
У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[8].
З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[9].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1168 | 99.91% |
| російська | 1 | 0.09% |
| Усього | 1169 | 100% |
- церква святого архистратига Михаїла (1802, мурована, УГКЦ),
- церква святого архистратига Михаїла (ПЦУ).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.
Народилися
- громадський діяч А. Бурлака,
- різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
- освітній діяч, меценат Т. Гошко,
- автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
- військовик І. Сирота.
Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.
Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.
Церква Святого Михаїла ( УГКЦ )
Церква Святого Михаїла ( ПЦУ )
Будинок культури
Школа
Статуя Божої Матері
Символічна могила в честь захисників України
Річка Нічлава і урочище Замчисько
Урочище Замчисько
Краєвид з урочища Замчисько
Сільський стадіон
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
