Крушанівка
село в Хмельницькій області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крушані́вка — село в Україні, у Староушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Крушанівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Староушицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020270060084146 |
| Основні дані | |
| Засноване | XVIII ст. |
| Населення | 765 (станом на 01.01.2010) |
| Площа | 1,87 км² |
| Густота населення | 410,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32390 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′17″ пн. ш. 26°55′58″ сх. д. |
| Водойми | р.Верховина |
| Відстань до обласного центру |
130 км |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32300, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Крушанівка |
| Карта | |
  Крушанівка | |
 Крушанівка | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
По берегах місцевого струмка росли буйні зарослі крушини, старожили пригадували, що саме серед цих кущів була побудована перша хата. І саме назва цих кущів і дала найменування селу — «Крушанівка». Історично початково зафіксована назва «Крушинівка» у праці «Парафії та церкви Подільської єпархії», виданій 1901 року під редакцією священика Юхима Сіцінського. Назва Крушанівка зафіксована вже 1925 року у виданій у Вінниці книжці «Населені місця Поділля».
Крушанівка розташована на пологій низині, розділеній невеликим струмком на дві частини. Територія села на півночі примикає до села Нефедівці, а на схід і захід від нього лежать Рункошів та Ленівка, знаходиться за 33 км автодорогами від міста Кам'янець-Подільський.
Клімат
Крушанівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
В документальних джерелах вперше згадується у першій половині XVIII століття, приписаним до Китайгородської єпархії.
У 1853 року на кошти прихожан і місцевого священика Івана Надольського, який пожертвував понад 3000 рублів, тут було збудовано кам'яну церкву, а в 1860 році відкрито школу грамоти.
Із книжки Віктора Гульдмана «Помісне землеволодіння в Подільській губернії», виданій 1898 року, довідуємося, що Крушинівка належала спадкоємцям грецької підданої Лукії Кумбарі, власниця мешкала в Одесі, а маєток перебував у керуванні капітана Генерального штабу Павла Аристовича Коцебу.[1]
У 1900 році з'явилося нове приміщення церковно-парафіальної школи, де навчалось 37 учнів з 148 дітей шкільного віку.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Кам’яна церква, що збудували в 1853 року на кошти прихожан і місцевого священника Івана Надольського і справу якого продовжив його син Євтихій, а далі внук Арсеній та правнук Михайло. Останнього в роки терору розстріляли за наказом НКВС за відмову зректися від віри.
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
1960 року до складу села увійшло село Яр-Крушанівський.
24 лютого 1984 року тодішній колгосп було визнано переможцем у Всесоюзному змаганні за успішне виконання державного плану економічного і соціального розвитку СРСР і нагороджено.
З 1991 року в складі незалежної України.
7 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад село увійшло до складу Староушицької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
1900 році в селі проживало 1250 чоловік і було 294 двори.
У 1901 році населення – українці, православні, 619 душ чоловічої статі та 631 душа жіночої статі, католиків – до 140 душ і євреїв – понад 50 душ обох статей.
За Всесоюзним переписом 1939 року у селі проживало 1443 жителі.
У 2010 році населення становить 765 осіб (з 330 дворів).
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
В селі працюють дев'ятирічна школа І-ІІ ступенів, дитячий садочок, клуб, бібліотека, медпункт. Проводиться розробка піщаного кар'єра і каменоломень білого вапняку та діє на території ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».
Збудовано майданчик для міні-футболу нового покоління зі штучним покриттям. Існує сільська команда «Титан», яка бере участь у районній першості з футболу.
- Церква Успіння; Церква збудована, ймовірно, у першій половині XVIII ст. В 1740 р. — триповерхова дерев'яна споруда, дах солом'яний. Нову кам'яну споруду зведено у 1834–1853 рр. Розміри її 24,5×12,1 м, висота дзвіниці 29,1 м.
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні;
- Пам'ятник жертвам голодомору.
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». На південь від села розташований Брідок.
В Крушанівському яру є джерело, яке місцеві називають «Ринва». Також, можна добратися до «Молочного каменя», звідти відкриється неймовірний краєвид на Совиний і Крушанівський яри.
Уродженці
- Лавський Анатолій Йосипович — керівник міськрайонного управління Держпродспоживслужби.[3]
Проживали, перебували
- Надольський Михайло — священик, якого радянська влада виселила з Крушанівки, ув’язнила і згодом розстріляла.
- Гінзеровський Олександр — підприємець, керівник ТОВ ВКФ «Агро-Еко XXI».
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
