Костанді Киріак Костянтинович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Академік[2] Киріа́к Костянти́нович Коста́нді (рос. дореф. Киріакъ Константиновичъ Костанди[3], українізоване — Кири́ло Костянти́нович Коста́нді[4][5]; нар. 21 вересня (3 жовтня) 1852(18521003), с. Дофінівка, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 31 жовтня 1921, Одеса, Українська СРР, СРСР) — український педагог і художник, громадянин Грецького королівства[1][6], Російської імперії та СРСР. Передвижник, писав пейзажі та картини побутового жанру у напрямі реалізму. Дійсний член Імператорської академії мистецтв. Довгі роки працював в Одесі, де викладав у місцевому художньому училищі та був членом-засновником Товариства південноросійських художників, а також головою останнього у період 1892—1919 років. Директор Першої державної картинної галереї в Одесі з 1917 року та до своєї смерті 1921 року. Лауреат великої бронзової медалі та диплома Всесвітньої виставки 1900 року в Парижі.
За роки свого життя Костанді написав сотні картин і етюдів, які зберігаються у таких музеях, як Національний художній музей України, Третьяковська галерея, Одеський національний художній музей, Миколаївський обласний художній музей імені В. В. Верещагіна, Державний Російський музей тощо, а також багатьох приватних колекціях. Його учнями були десятки відомих художників. Зокрема, Заслужені діячі мистецтв РРФСР Ісаак Бродський та Петро Васильєв, відомі живописці Павло Волокидін та Теофіл Фраєрман, баталіст Митрофан Греков, народний художник СРСР Олексій Шовкуненко, а також художники південноросійської школи: Осип Браз, Євген Буковецький, Герасим Головков, Тит Дворников, Петро Нілус тощо.