Loading AI tools
український військовий і громадський діяч, командант УСС, полковник, Начальний командант УГА З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ко́ссак Григорій Йосипович (Гриць, 7 березня 1882, м. Дрогобич, Львівська область — 3 березня 1939, Москва) — командант УСС, полковник, Начальний командант УГА. Брат Івана та Василя Коссаків. Жертва сталінського терору.
| Григорій Коссак | |
|---|---|
 Отаман (майор), Полковник УГА | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 7 березня 1882 Дрогобич, Королівство Галичини і Володимирії, .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Смерть | 3 березня 1939 (56 років) Москва,  СРСР |
| Поховання | Тобольськ |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Вид ЗС |  Збройні сили Австро-Угорщини УСС УГА |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
 Коссак Григорій Йосипович у Вікісховищі | |
Народився у Дрогобичі в родині Коссаків гербу Кос[1]. Закінчив учительську семінарію. До 1908 року вчителював у Бережанах,[2] зокрема, якийсь час працював у Бережанській народній школі,[3] керував Бережанською філією товариства «Сокіл».[4] До 1914 року працював вчителем в Ясениці поблизу Дрогобича, брав активну участь у роботі товариства «Січових Стрільців» на Дрогобиччині.
На початку першої світової війни був мобілізований до австрійського війська. Згодом відкликаний з діючої армії на прохання «Бойової Управи УСС» для формування УСС. 3 серпня 1914 року Коссак призначений отаманом другого куреня Легіону Українських Січових Стрільців.
В січні-березні 1915 року — виконував обов'язки команданта полку УСС, а з 22 серпня 1915 року до 16 березня 1916 року — командант Першого полку УСС. У 1918 році — командант Вишколу Українських Січових Стрільців.[5][6]
5-9 листопада 1918 — командуючий українськими військами у Львові. В 1917—1918 — заступник командира, а згодом командир Вишколу УСС.
У грудні 1918 полковник Коссак очолив Південні групи українсько-польського фронту — хирівська, рудківська, щирецька, крукеницька, наварійська та інші становили основу з'єднання «Південь», що захищало українську територію південніше залізничної колії Львів — Городок — Судова Вишня — Перемишль та східніше лінії від Перемишля до Нижанкович — Хирова — Сянок на південь. На часі українсько-польської війни 1918—1919 років, наприкінці 1918 року очолив Третій Корпус УГА, згодом — тилові служби УГА.
На початку 1920-х років перебував у таборі для інтернованих у м. Ліберець (Чехословаччина). Згодом перебував на еміграції в Австрії та на Закарпатті.
У 1924 році переїхав до УСРР, викладав українознавство в школі червоних старшин у Харкові. Від 1931 року — військовий керівник Дніпропетровського хімічного інституту.
У 1931 році Коссак разом з братом Василем[2] та відомими українськими політичними і військовими діячами періоду українських національне визвольних змагань 1917-21 Іваном Лизанівським, Миколою Шрагом, Павлом Христюком, Всеволодом Голубовичем, Василем Мазуренком та іншими був заарештований органами НКВС. Звинувачений у приналежності до підпільної терористичної організації «Українського Національного Центру». Був засуджений на 5 років ув'язнення. Спочатку відбував покарання на Соловках, наприкінці 1933 року переведений до Малого Ірбіту на Уралі. Після звільнення у 1937 році мешкав у Москві, викладав німецьку мову на фабриці. У 1938 році заарештований вдруге.
2 березня 1939 року Військова колегія Верховного суду СРСР засудила Г. Коссака до страти і наступного дня він був розстріляний.
Посмертно реабілітований 1989 року.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
