Коссаки гербу Кос

Коссаки гербу Кос — галицький шляхетський рід.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коссак.

Коссаки
Кос[1][2]
Підданство:	Річ Посполита Австро-Угорщина
Маєтки:	Коссакувка[pl]

Походження

Родина Коссаків походить з Загородів Лішнянських та Лішнянського передмістя Дрогобича, що колись також іменувалось Коссаківкою, де мешкали десять сімей-представників роду^[3].

Відома польська гілка походить від судівського урядника Михайла (Міхала) Коссака та його дружини Антоніни з Соболевських. Ще на момент народження відомого баталіста Юліуша родина належала до уніцької церкви, та послуговувалась руською мовою в побуті^[4]. Так зокрема Войцех згадував біографу Александру Піскору народження батька^[5]:

Gdy pani konsyljaszowa Michałowa Kossakowa wybrała się z własnej wioski Kniahinin nad Sanom w podróż do Krakowa, znajdowała się w dziewiątym miesiącu ciąży. W drodze uczuła bóle porodowe, przystanęła przeto w najblizszem miasteczku Wiśniczu i dn. 15. grudnia 1824 r. urodziła duzego i zdrowego chłopca. Wróciła potem pospiesznie do domu, aby czemprędzej ochrzcić syna w sąsiedniej unickiej cerkwi. "Nadaję ci imię Juljuza" — powiedział do krzyczącego malca po rusku grecko-katolicki paroch. Chłopiec pochodił z rodziny, która Rusinów uważała za odmianę Polaków i nie robiła różnicy między wyznaniem rzymskiem a greckiem. Dlatego, od najmłodszych lat, Juliusz umiał jednakowo dobrze mówić po polsku i po ukraińsku.

Не дивлячись на те що пізніше Юліуш закінчив матуру в гімназії при монастирі Воздвиження Чесного Хреста в Бучачі, яким кервував його дядько та відомий діяч Галицько-Руської Матиці Еміліян^[6], згідно тих спогадів родина вже вважала русинів за частину польського народу. А під часу Слов'янського Конгресу у Празі в 1848 р. він декларував себе русином-полофілом, не бажаючи розділяти край на дві частини^[7]:

...zreformował się komitet Rusinów, Polaków, m.in. i mnie jako Rusina z dida pradida wybrano do deputacji mającej jechać do Wiednia...

Пізніших згадок про участь у діяльності руських організацій не збереглось, а дана гілка роду в майбутньому декларувала себе виключно поляками.

Герб

Опис

На срібному полі три червоні скоси. Над геральдичним шоломом, у короні — три страусині пера.

Спогади

	Zapytany — A jaki klejnot asandzieja? — odparł: — Kossakowie są herbu własnego — Kos. Czemuż asandziej sygnetu nie nosisz? — dopytywała starsza pani, a on odparł bezstrosko: Co po tytule, gdy pustki w szkatule.
— Zofia Kossak, Dziedzictwo[8]

Родовідна схема

Гілка Василя Коссака

Василь Коссак (*? — †?) ∞ Анна-Марія NN (*? — †?)

• о. Еміліян (*1804 — †1881)
• NN
  • Михайло (*1815 — †1890)^[9][10]
• Михайло (Міхал) (*? — †?) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
  • Юліуш Фортунат Коссак (*1824 — †1899) ∞ Антоніна Соболевська (*? — †?)
    • Войцех Горацій (*1856 — †1942) ∞ Марія Кисельницька гербу Топор (*? — †?)
      • Єжи^[pl] (*1886 — †1955) ∞ Єва Каплінська (*? — †?) ∞ Ельжбета Дзєнцьоловська-Шмяловська (*? — †?)
        • Марія (*? — †?)
        • Глорія (*1941 — †1991)
        • Сімона Габріела (*1943 — †2007)
      • Марія Яніна Тереса (*1891 — †1945) ∞ Владислав Роман Бзовський^[pl] гербу Новіна (*1885 — †1945) ∞ Ян Гвальберт Генрик Павліковський^[pl] (*1891 — †1962) ∞ Стефан Єжи Ясножевський^[pl] (*1901 — †1970)
      • Магдалена Анна^[pl] (*1894 — †1972) ∞ Ян Стажевський^[pl] (*1895 — †1973) ∞ Зигмунт Нєвідовський^[pl] (*1914 — †1986)
    • Тадеуш^[pl] (*1857 — †1935) ∞ Анна Кисельницька^[pl] гербу Топор (*1863 — †1935)
      • Зофія (*1889 — †1986) ∞ Стефан Щуцький (*? — †1923) ∞ Зигмунт Шатковський^[pl] (*1896 — †1976)
    • Ядвіга (*? — †?) ∞ Зигмунт Урунг (*? — †?)
    • Стефан (*? — †?) ∞ Єва Міколасх (*? — †?)
      • Кароль Коссак^[pl] (*1896 — †1975) ∞ Антоніна Ванда Черкавська (*? — †?)
        • Тереса (*1934 — †?)
    • Зофія (*? — †?)
  • Леон^[pl] (*1827 — †1877)
  • Владислав Сильвестр^[pl] (*1827 — †1877) ∞ Еліза Скотт (*? — †?) ∞ Марія Стеласька (*? — †?)
    • Марцеліна (*? — †?)
    • Джейн (*? — †?)
    • Людвіна (*? — †?)
    • NN (*? — †?)
    • NN (*? — †?)
    • NN (*? — †?)
    • Тадеуш (*? — †?)

Гілка Івана Коссака

Іван (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)

• Андрій (*1850 — †?) ∞ Розалія Федорович (*1856 — †1923)
  • Михайло Андрійович (*1874 — †1938) ∞ NN (*? — †?)
    • Ванда Михайлівна (*1896 — †1978) ∞ Петро Степанович Сорока (*1891 — †1950)
    • Ярослав Михайлович (*? — †?)
  • Марія Андріївна (*1876 — †1930) ∞ Василь Миколайович Костів (*1880 — †1938)
  • Антоніна Андріївна (*1878 — †1962) ∞ Петро Дяків (*? — †?)
  • Катерина Андріївна (*1881 — †1919) ∞ Іван Дем'янович Рубчак (*1874 — †1952)
  • Василь Андрійович (*1886 — †1932) ∞ Ірина Андріївна Мужик (*1892 — †1959)
  • Володимир (*? — †?)

Гілка Йосипа Коссака

• Йосип (*? — †?) ∞ NN (*? — †?)
  • Іван (*1876 — †1927)
  • Григорій (*1882 — †1939)
  • Микола (*? — †1914) NN (*? — †?)
    • Осип (*? — †?)
    • Зенон (*1907 — †1939)^[11]
    • Богдан (*? — †?)
    • Олена (*? — †?)
  • Василь (*? — †?)
• Анна (*? — †?)^[12] ∞ Юрій Леґедза (*? — †?)

Примітки

1. Kobiety Kossaków. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
2. Pamiętnik sandomierski: pismo poświęcone dziejom i literaturze ojczystej. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
3. Рід Коссаків. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 26 березня 2019.
4. Дещо про походження Юліяна Коссака. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
5. Wiadomości Literackie. 1936, nr 16. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
6. ОТЕЦЬ ІЛЛЯ-ЕМІЛІЯН КОССАК. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
7. Hybryda Nr 32/2018 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
8. Zofia Kossak Dziedzictwo
9. Упокоїв ся Михайло Коссак. — Вечерок Шевченковий в Кракові. — Про ґімнастику в школах. — З Стрия пишуть. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
10. Gorgany: przewodnik
11. Коссак Охримович Тураш (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
12. “…його призначили адміністратором парохії св. Архангела Михаїла у містечку Літовищах (нині Лютовиська у Польщі)” | Домів/Domiv