Бучацька василіянська гімназія

Бучацька василіянська гімназія — колишній греко-католицький навчальний заклад у місті Бучачі. Єдина гімназія — греко-католицький навчальний заклад до поділів Польщі^[1].

Фундатор гімназії Микола Василь Потоцький

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бучацька гімназія.

|Зображення_підпис=
Бучацька василіянська гімназія УГКЦ
Країна	Королівство Галичини і Володимирії
Розташування	Бучач, Бучацький монастир
геокоординати не задано:
Засновано	22 жовтня 1754
Закрито	15 липня 1893
Учні	343
Адреса	Бучач

Відомості

Діяла у приміщенні комплексу Бучацького монастиря. Відкрита на базі теологічної школи (яка, за визначенням Ярослава Стоцького, була рівнозначною семінарії^[2]) з руською (народною) мовою навчання при Бучацькому монастирі (перед відкриттям гімназії працювали 6 вчителів^[3]).

Заснована привілеєм правителя Речі Посполитої Авґуста III, виданим у Варшаві 22 жовтня 1754 р., на прохання дідича Бучача Миколи Василя Потоцького^[2]. У перекладі королівського привілею-дозволу польською мовою вжито термін «публічні школи»^[4] чи «публічні школи латинські»^[5]

Василь Маркусь^[6], деякі польські автори стверджували, що М. В. Потоцький заснував школу, яку називали «Бучацьким колегіумом» (Collegium Buczackie)^[7][8].

Спочатку навчали вісім учителів, з яких один був ігуменом монастиря та префектом (директором) гімназії, інші навчали інфіми, граматики і синтакси, поетики й риторики, решта — вчителі інших предметів.^[3]

Кількість учнів у шкільному році 1769/1770 — 343, через це клас інфіми поділили на 3 відділи (2-й, 3-й відділи відповідали пізнішим підготовчим класам). У школі викладали релігію, історію з географією, фізику, вивчали твори давніх класичних письменників (латинських, грецьких). Учні перших класів були зобов'язані вправлятися в писанні елегій, трагедій, комедій на подані вчителями теми, праці наприкінці року віддавали вчителям. Також вчилися виголошувати промови, мали руханкові вправи (фізкультура).

Вік учнів — від 8 до 26 років; оскільки рівень викладання був добрим, навчались учні з Галичини, Поділля, Волині. На прохання василіян М. В. Потоцький у 1773 р. дозволив викладати філософію — почали діяльність вищі курси філософії. З цієї нагоди відбулось урочисте зібрання 6 листопада того року^[9].

1781 року монастир та гімназію візитував протоігумен Галицької провінції ЧСВВ. 1782 року він призначив о. Михальського віце-ректором і префектом шкіл Бучача, бр. Германа Вергановського — директором конвікту, вчителем німецької мови.^[10]

У 1784 р. після «йосифінських реформ» викладачі-василіяни повернулися до Литовської провінції ЧСВВ, монастир втратив учителів, а гімназію та вищі філософські курси закрили. Уряд відкрив у приміщенні гімназії головну школу^[11][12]. У 1804 р. змінено головну нормальну школу на гімназію (5-класна: інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). 1814 р. впроваджено австрійську шкільну систему навчання: кожен предмет вів інший учитель. 1819 р. повернуто стару систему: у кожному класі всі предмети викладав один учитель (крім релігії, яку в усіх класах вів катехит).^{[джерело?]}

1853 року гімназійна бібліотека налічувала 203 томи, до яких 1854-го додалося 43.^[13] 1856 р. за дорученням уряду створено 2-річні курси підготовки вчителів — так звану «препаранду», з якої потім утворили вчительські семінарії. У 1860^[11] чи 1870^[14] р. гімназія стала нижчою з 4-ма класами.
Кількість учнів у шкільному році 1878/1879 — 182.^[15]

Перемовини щодо передачі гімназії під опіку держави вели ще до 1882 року.^[16]

Перестала діяти 15 липня 1893 р.^[17]

Відомі люди

Префекти (директори)

Іпполит Вонсовський, Діонізій Йодейко, Мелетій Гедройц,^[18] Порфирій Важинський, Никанор Липинський, Партеній Терлецький, Теодозій Шуйський, Софрон Гродзинський, Мелетій Луцький, Теодозій Старкевич, Ісидор Роговський, Атанасій Фальковський, Олександр Журавський, Михайло Шелепін,^[18] Доротей Михальський, Аполон Забатий, Софрон Полянський, Антон Лотоцький, Іван Дамаскин Радецький, Еміліян Коссак (зокрема, у 1839 р.^[19]), Аркадій Барусевич, Юстин Іневич, Яків Загайський, Іриней Яворський.^[20]

Викладачі

• о. Ієроним Нерезій
• о. Порфирій Важинський
• о. Модест Гнатевич
• о. Теофан Голдаєвич^[21]
• Іларіон Грабович
• о. Олександр Журавський
• Варлаам Компаневич ЧСВВ^[22]
• о. Августин Славинський
• о. Герман Вергановський (Верхановський^[10]).

Учні

• Антоневич-Болоз Миколай^[23]
• Баб'як Григорій
• Бажанський Порфирій
• Бельовський Август
• Білінський Леон^[24]
• Білянський Петро
• Галущинські Михайло, Іван, Микола та Теодосій Тит^[25]
• Гнатюк Володимир
• Голубович Іван^[26]
• о. Гушалевич Іван
• Копач Іван
• Коссак Михайло
• Коссак Михайло, автор Василіянського шематизму за 1867 р.
• о. Крушельницький Амвросій
• Левицький Остап^[27][28]
• о. Лепкий Сильвестр
• Лям Ян^[29]
• Маринович Микола
• Могильницький Антін
• Прохаска Антоній
• П'юрко Теодор
• Савчинський Зиґмунт^[30]
• Сіменович Володимир^[31]
• Модест Сосенко^[32]
• Уєйський Корнель
• Устиянович Корнило
• Фещак Яким (з відзнакою^[33])
• Шашкевич Григорій^[34]
• Шухевич Осип^[35]
• Щепковський Каспер^[36]

Примітки

1. Боднарук І. Бучач сто років тому // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 66.
2. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 92.
3. Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 817.
4. Akta grodskie і ziemskie z czasów Rzeczpospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… — Lwów, 1868. — T. 1. — S. 145–146. (пол.), (лат.)]
5. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 114. (пол.)
6. Маркусь В. Шкільництво на Україні // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3858.
7. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — 118 il. — S. 22. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C, zeszyt 3). — ISBN 978-83-60976-45-6. (пол.)
8. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 116. (пол.)
9. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян… — С. 94.
10. Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 48–49.
11. Залеський О. Наше шкільництво від сивої давнини… — С. 818.
12. Її іноді називають «головною нормальною школою».
13. Gymnazjun w Buczaczu [Архівовано 12 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Dodatek Tygodniowy przy Gazecie Lwowskiej. — 1855. — № 20 (19 maja). — S. 80. (пол.)
14. Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 132. (пол.)
15. Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 825.
16. Barącz S. Pamiątki buczackie^{[недоступне посилання]}… — S. 150. (пол.)
17. о. Назарко І. Марійські дружини в Бучачі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 233.
18. так у джерелі
19. [Архівовано 11 листопада 2016 у Wayback Machine.] — S. 423. (нім.)
20. Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні… — С. 99.
21. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 762.
22. Варлаам Компаневич* (1777—1858). Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 25 серпня 2016.
23. Hahn W. Antoniewicz Bołoz Mikołaj (†1885) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 139–140; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — ISBN 8304034840. (пол.)
24. Гуцал П., Ханас В. Білінський Леон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 133. — ISBN 966-528-197-6.
25. Наталя з Галущинських. Язловець // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 678.
26. Арсенич П. Голубович Іван // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 387. — ISBN 966-528-197-6.
27. Хома В. Левицький Остап Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 332. — ISBN 966-528-199-2.
28. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 44 арк. іл. — С. 263. — ISBN 966-7255-01-8.
29. Дуда І., Ткачов С., Ханас В. Лям Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 418—419. — ISBN 966-528-199-2.
30. Fras Z. Savczyńnski Zygmunt (1826—1893) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1994. — t. XXXIV/2, zeszyt 145. — S. 290–294. (пол.)
31. Головин Б., Мельничук Б., Пиндус Б. Сіменович Володимир Львович / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 263. — ISBN 978-966-528-279-2.
32. Дуда І., Пиндус Б. Сосенко Модест Данилович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 582. — ISBN 978-966-528-318-8.
33. о. Назарко І. Лицар в чернечій рясі // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 111.
34. Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631.
35. Проф. д-р Никола Андрусяк. // Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 52.
36. In II Gramm. classe. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 17 липня 2016.

Джерела

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Гимназія в Бучачи [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.] // Дѣло. — 1.01.1890.
• Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонер, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — ISBN 978-966-658-239-6.
• Стоцький Я. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с.: іл. — ISBN 966-7086-24-0.
• Barącz S. Pamiątki buczackie [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)