Loading AI tools
Космогра́фія (дав.-гр. κοσμογαφία, лат. cosmographia від дав.-гр. κόσμος — світ, всесвіт та γραφή — пишу) — наукова і навчальна дисципліна, що вивчає будову Всесвіту. Існувала до початку XX століття.
Основи космографії заклав Птолемей (близько 100 — приблизно 178), який зібрав свої географічні праці у «Γεωγραφικὴ Ὑφήγησις» (з дав.-гр. — Вступ до географії) у восьми книгах та поєднав знання про астрономію, географію, геологію та математику у нову науку про Всесвіт та його світобудову, обґрунтував геоцентричне походження небесних тіл та явищ. Завдяки візантійському гуманістові Мануїлові Хрисолору, який розшукав рукопис твору, та його учню — Джакопо д'Анджело, який у 1406 році переклав рукопис з грецької на латинську та дав йому назву «Cosmographia», праця Птолемея стала відома серед науковців Європи.
У 1466 р. німецький картограф, космограф та астролог, чернець-бенедиктинець Ніколаус Германус користуючись латинським перекладом «Вступу до географії» виконав креслення в трапецієподібній проєкції мап Птолемея та видав нову версію «Географії» (з доповненими перевиданнями у 1467 та 1468 роках), у якій, зокрема запропонував нові правила позначення гір, річок, озер та кордонів[1].
У 1524 році професор математики Інгольштадтського університету Петрус Апіанус (він же — Петер Апіан (Petrus Apianus, Peter Apian, 1495—1552) випустив свою «Космографію», у якій наука космографія збагачена середньовічними знаннями з географії, навігації, астрономії та картографії. З врахуванням виданого у 1533 році за редакцією Еразма Роттердамського грецького тексту «Вступу до географії» учень Аппіануса — голландський фізик, математик та картограф Ґемма Фрізіус (Gemma Frisius, 1508—1555) у 1545 та 1584 роках випустив розширені видання праці свого вчителя. Протягом 16 століття «Cosmographia» Апіануса та Фрізіуса була настільки популярною, що її перевидавали 14 мовами понад 30 разів[2].
Паралельно з Ґеммою Фрізіусом у 1544 р. Себастьян Мюнстер видає свою ґрунтовну «Космографію», яка у період з 1544 р. до 1650 р. зазнала 46 перевидань шістьма мовами (27 німецькою, 8 латинською, 4 англійською, 3 італійською, 3 французькою, 1 чеською). 1667 року виходить у 12 томах Le Grand Atlas, ou Cosmographie Blaviane, en laquelle est exactement descritte la terre, la mer, et le ciel (з фр. Великий атлас, або Космографія Блау) у 12 томах голландського картографа Яна Блау.
У 1650 року виходить праця голландського географа Бернгарда Варена «Geographia Generalis» (Загальна географія), перевидана у 1664 і 1671 рр., у 1693 р. в Лондоні вийшла в перекладі англійською під назвою «Cosmography and Geography» у 2 томах, першу частину якого складає саме праця Бернгарда Варена, а до другої увійшли твори та записки французького історика та картографа Ніколи Сансона, до яких додано близько сотні космографічних, географічних та гідрографічних таблиць[3].
У 1693 року виходить праця венеціанського географа та історика «Космографія» (Epitome cosmografica, о Compendiose introduttione all'astronomia, geografia e idrografia, par l'uso dilucedatione a fabrica delle sfere, globi, planisferi, astrolabi, e tavole geografiche e particolarmente degli; stampati, e чріеgati nelle publiche lettioni dal P. Maestro V . Coronelli. Colonia; ad istanza di Andrea Poletti in Veneria, 1693)[4]
- Козьма Індікоплов. «Християнська топографія» (VI століття).https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Космографія&action=submit#
- Равеннский Анонім. «Космографія» (кінець VII століття).
- Закарія ібн Мухаммед Казвін. «Космографія» («Чудеса створеного і дивини існуючого», у двох книгах, 1263)
- Леонардо да Вінчі
- Мартін Бехайм
- Ян Блау. «Космографія».
- Петро Апіа (Біневіц). «Космографія».
- Ваврзінека Корвіна. «Космографія» (без позначення року; ймовірно, Базель, 1496).
- Мартін Вальдземюллер. «Запровадження в космографію» (1507)
- Себастьян Франк. «Космографія» (1533)
- Себастьян Мюнстер. «Загальна космографія» (1544) — 26 карт: досить точні карти Куби та інших нововідкритих земель, сопровождавщіхся розповіддю про першу зустріч моряків Колумба з «дикунами», а до числа майже 500 гравюр входили зображення жителів Нового Світу
- «Чеська космографія» (1554)
- Герард Меркатор
- Вінченцо Марія Коронеллі
- П'єр Лафіт «Лекції з космографії» (1853).
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
