Loading AI tools
станція Сокольницької лінії Московського метрополітену З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Комсомольська» (рос. Комсомольская) — станція Сокольницької лінії Московського метрополітену, . Відкрита 15 травня 1935. Розташована між станціями «Красносільска» і «Красні Ворота», на території Красносільського району Центрального адміністративного округу Москви.
Комсомольська | |
---|---|
Сокольницька лінія | |
Загальні дані | |
Тип | колонна трипрогінна мілкого закладення |
Глибина закладення | 8 м |
Проєктна назва | Каланчевська площа[1] |
Проєкт перейменування | Каланчевська (1991), Три вокзали (1992) |
Кількість | 1 |
Тип | острівна |
Форма | пряма |
Дата відкриття | 15 травня 1935 |
Архітектор(и) | Д. М. Чечулін, О. Ф. Тархов |
Архітектор(и) вестибюлів | О. М. Рухлядєв, В. Ф. Кринський[ru] (у будівлі Казанського вокзалу) |
Інженер(и)-конструктор(и) | Н. А. Кабанов |
Художник(и) | Є. Є. Лансере |
Будівельник(и) | Дистанція № 1 Мосметробуда |
Пересадка на | Комсомольська Площа трьох вокзалів Москва-Пасажирська-Казанська Москва-Пасажирська-Ярославська Москва-Пасажирська А: 40, с633, т14, т41, н15; ; Тм: 7, 13, 37, 50 |
Виходи до | Площа Комсомольська і Краснопрудна вулиця, вокзали: Ленінградський, Ярославський, Казанський |
Код станції | 006, Км |
Сокольницька лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Станція відкрита у складі першої пускової черги Московського метрополітену — «Сокольники» — «Парк культури» з відгалуженням «Охотний ряд» — «Смоленська». Названа за розташованою поруч Комсомольською площею (колишньою Каланчевською).
З 30 січня 1952, сполучена пересадкою з однойменною станцією Кільцевої лінії.
15 березня 1941, станція відзначена Сталінською премією 1-го ступеня[2].
Станція має два наземні вестибюлі[3]. Один з них розташований у будівлі Казанського вокзалу. Інший же (відкритий у 1952), суміщений з вестибюлем станції «Комсомольська» Кільцевої лінії, виходить на Комсомольську площу, і розміщений між будівлями Ярославського і Ленінградського вокзалів. На середину 2010-х через вкрай високий пасажиропотік вестибюль працює тільки для виходу пасажирів. Для входу переобладнаний підземний перехід, так як вестибюль станції не справлявся з величезним пасажиропотоком.
Вестибюль в будівлі Казанського вокзалу пов'язаний з торцем станції сходовими маршами, вестибюль між Ярославським і Ленінградським вокзалами має ескалатори.
Зі станції можливі пересадки:
Конструкція станції — колонна трипрогінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м) з однією острівною прямою платформою. На станції 23 колони. Крок колон — 7 м. Станція має незвичайну конструкцію: так як на станції спочатку передбачався великий пасажиропотік, уздовж всього залу над коліями споруджені пішохідні галереї для рівномірного розподілу пасажирів.
Колійні стіни оздоблені світло-жовтою керамічною плиткою. Підлогу викладено сірим і червоним гранітом, а підлогу пішохідних галерей-балконів над коліями — керамічною плиткою (спочатку покриття було асфальтовим). Квадратні в перерізі колони оздоблені золотаво-жовтим мармуром «чоргунь». Капітелі колон прикрашені бронзовою емблемою Комуністичного Інтернаціоналу Молоді (КІМ), підкреслює внесок комсомольців 1930-х років в будівництво метрополітену. Стіни балконних галерей покриті мармуром «газган», колони на балконах — прохоров-баландінським мармуром. Для оздоблення станції вперше у метрополітені були застосовані панно з майоліковою плиткою, що віддзеркалюють героїку праці комсомольців-метробудівців («Метробудівці», художник Є. Є. Лансере)[2].
Станція з колійним розвитком — 6 стрілочних переводів, перехресний з'їзд і 2 станційні колії для обороту та відстою рухомого складу. 3-я станційна колія переходить у ССГ до електродепо ТЧ-1 «Північне».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.