Китайські числівники

Китайські числівники (кит. 中文数字, пін. Zhōngwén shùzì) — це слова і символи, які використовуються для позначення чисел китайською мовою.

Носії китайської використовують три письмові системи числення: систему арабських цифр, що розповсюджена по всьому світові, а також дві системи корінних народів. Більш знайома система корінних народів базується на китайських ієрогліфах, які відповідають цифрам у розмовній мові. Ці цифри спільні й для інших мов китайської культурної сфери: японська, корейська і в'єтнамська. Більшість людей і установ в Китаї для зручності, в основному, використовують арабську систему з традиційними китайськими цифрами, які застосовують в галузі фінансів переважно для запису чисел у чеках, на банкнотах, а також в рекламних роликах.

Інша корінна система — це цифри Сучжоу (кит. 苏州码子, пін. Sūzhōu mǎzi), або хуама (кит. 花碼, пін. huāmǎ); позиційна система, єдина збережена форма лічби рахунковими паличками. Їх колись використовували китайські математики, а потім застосовували на китайських ринках, таких, які були в Гонконзі до 1990-х років. Але поступово їх було витіснено арабськими (а також римськими) цифрами.

Ієрогліфи, що представляють числа

Китайські та арабські числа можуть співіснувати, як на цій позначці кілометражу: 1 620 км (1 010 миля) on Hwy G209 (G二〇九)

Китайська ієрогліфічна система числення складається з китайських ієрогліфів, які використовуються в писемній мові, щоб записувати вимовлені цифри. За аналогією з правописом чисел англійською мовою (наприклад, «one thousand nine hundred forty-five»), вона сама по собі не є незалежною системою. Так як вона відображає розмовну мову, вона не використовує позиційну систему, як з арабськими цифрами.

Стандартні числа

Є ієрогліфи, що представляють цифри від нуля до дев'яти, та інші ієрогліфи, що представляють більші числа, такі, як десятки, сотні, тисячі і так далі. Є два набори ієрогліфів для китайських цифр: один для повсякденного письма і один для використання в комерційних або фінансових умовах, відомий як «Дасє» (кит. трад. 大寫, спр. 大写, піньїнь Dàxiě, буквально «велике письмо»). Останній виник тому, що ієрогліфи, які використовуються для написання цифр, геометрично прості, так що використання цих цифр не зможе запобігти підробці, як це було б в англійській системі числення. Фальсифікатор може легко замінити повсякденні ієрогліфи 三十 (30) на 五千 (5000), просто додавши кілька штрихів. Це не було б можливо при написанні з використанням фінансових символів 參 拾 (30) і 伍仟 (5000). Вони також називаються «цифрами банкіра» або «протишахрайськими цифрами». З тієї ж причини, числівники системи лічби рахункові паличками ніколи не використовувалися в комерційних записах.

T позначає традиційні китайські ієрогліфи, S символи спрощеної китайської мови.

Фінансові		Нормальні		Значення	Путунхуа	Кантонська	Hokkien	Примітки
Ієрогліф (T)	Ієрогліф (S)	Ієрогліф (T)	Ієрогліф (S)
零		零/〇		0	líng	ling4	lîng	Зазвичай 零 надають перевагу, але в деяких областях, 〇 виступає більш поширеним неформальним способом позначення нулю. Традиційний 零 частіше використовується в школах. 〇 не є стандартним китайським символом, тому що китайські символи ніколи не містять овали або круги. В Unicode, 〇 трактується радше як китайський символ або знак пунктуації, аніж як китайського ієрогліф.
壹		一		1	yī	jat1	it/chit	Також 弌 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弍 (два) або 弎 (три).
貳	贰	二		2	èr	ji6	jī/nn̄g	Також 弍 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弌 (один) або 弎 (три). Також 兩 (Т) або 两 (S), (див. розділ «Ієрогліфи місцевого вжитку»).
參	叁	三		3	sān	saam1	sam/saⁿ	Також 弎 (застарілий фінансовий), можна з легкістю «перетворити» на 弌 (один) або 弍 (два). Також 參 (Т) або 参 (S). Загальнонародні варіанти включають 叄, 叁.
肆		四		4	sì	sei3	sù/sì	Також 䦉 (застарілий фінансовий).
伍		五		5	wǔ	ng5	ngō/gōo
陸	陆	六		6	liù	luk6	lio̍k/la̍k
柒		七		7	qī	cat1	chhit
捌		八		8	bā	baat3	pat/peh
玖		九		9	jiǔ	gau2	kiú/káu
拾		十		10	shí	sap6	si̍p/tsa̍p	Хоча деякі люди використовують 什 як фінансове, це не є ідеальним варіантом, оскільки його можна з легкістю «перетворити» на 伍 (п'ять) або 仟 (тисяча).
佰		百		100	bǎi	baak3	pah
仟		千		1,000	qiān	cin1	chhian
萬		萬	万	104	wàn	maan6	bān	Китайські групи номерів по десять тисяч (див. розділ «Читання і транскрибування номерів» нижче).
億		億	亿	108	yì	jik1	ik	Для варіантів значень і слів для позначення більших чисел див. розділ "Великі числа нижче ija:大字 (数字).

Ієрогліфи місцевого вжитку

Фінансові	Нормальні	Значення	Путунхуа	Стандартна альтернатива	Примітки
幺	1	yāo	一	Буквально означає «наменший». Використовується в китайській, щоб недвозначно  промовити «#1» злитим звуком (一), як в телефонних номерах та ID, бо, читаючи позначки, можна зробити помилку (наприклад, 一一一 вимовлялось би як  «yao-yao-yao» замість «YEEEEEE»). В Тайвані його використоваують лише солдати, поліція  та аварійно-рятувальні служби. В кантонській не використовується, за винятком 十三幺 (особлива виграшна комбінація) в маджонгу.
兩(T) or 两(S)	2	liǎng	二	Дуже поширений альтернативний спосіб сказати «два». Його використання варіюється від діалекту до діалекту, навіть від людини до людини. Наприклад, «2222» можна прочитати як «二千 二百二 十二», «兩千 二百二 十二» або навіть «兩千 兩百 二 十二» китайською мовою.
仨	3	sā	三	В регіональних діалектах Північно-східного китайського говору, 仨 представляє «ледачу» вимову трійки в межах місцевого діалекту. Його можна застосовувати  як для позначення поняття числа «три» (наприклад, 第 仨 号 dì sā hào, «номер три»; 星期 仨 xīngqīsā, «середа»), так і як альтернативу для 三个 «троє з …» (наприклад, 我们 仨 Wǒmen sā, «троє з нас», на відміну від 我们 三个 Wǒmen sān gè.). Незалежно від використання, лічильне слово (наприклад, 个) ніколи не ставиться за 仨.
呀	10	yā	十	В кантонській мові, коли 十 використовується в середині числа, після коефіцієнта і перед однорозрядним числом, 十 стає 呀 (aa6), наприклад, 六 呀 三, 63. Таке використання не спостерігається в путунхуа.
念	廿	20	niàn	二十	Письмова форма досі використовується для позначення дат, особливо китайських календарних дат. Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ «Читання і транскрибування  номерів»  нижче). У кантонській 廿 (jaa6) повинно супроводжуватися іншою цифрою 1-9 (наприклад, 廿三, 23), лічильним словом (наприклад 廿 個), або бути в фразі на кшталт 廿 幾 («двадцять щось»); воно не використовується само по собі для позначення 20. 卄 — рідкісний варіант.
卅	30	sà	三十	Письмова форма, як і раніше, використовується для скорочення посилань на дати китайською мовою. Наприклад, Рух 30 травня  (五卅 運動). Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови. (Див розділ «Читання і переписування номерів» нижче). Як і у випадку з 廿, 卅 повинне використовуватися з іншою цифрою, щоб означати 卅 幾 («тридцять-щось») кантонською. Використовується також в інших діалектах, а також в історичних творах.
卌	40	xì	四十	Усна форма й досі використовується в різних діалектах китайської мови, хоча і дуже рідко, а також в історичних творах, написаних класичною китайською. Як і у випадку з  廿, 卌 повинне використовуватися разом з іншою цифрою, щоб означати 卌 幾 («сорок-щось») кантонською. Слово 卌 використовується наступним чином: «sei(四) ah ##», або «4 ah ##». Таким чином, 41 буде вимовлятись «sei ah yat», тобто «чотири-а-один».
皕	200	bì	二百	Дуже рідко використовується; одним із прикладів є назвабібліотеки в Хучжоу, 皕 宋 樓 (Bìsòng Lou).

Символи військового призначення

• 0: перейменовано на 洞 (dòng) lit. дірка
• 1: перейменовано на 幺 (yāo) lit. малий
• 2: перейменовано на 两 (liǎng) lit. подвійний
• 4: перейменовано на 刀 (dāo) lit. ніж
• 7: перейменовано на 拐 (guǎi) lit. поворот
• 9: перейменовано на 勾 (gōu) lit. гак

Великі числа

Для чисел, більших за 10000, аналогічно до обширних і скорочених систем вимірювання Заходу, застосовували чотири системи давньої та сучасної форми. Первісна, з унікальними іменами для всіх ступенів десятки до 14-го, приписується Жовтому Імператорові в книзі 6 століття «Wujing suanshu (Arithmetic in Five Classics)» Зена Луана. У сучасній китайській мові використовується тільки друга система з тими античними назвами, але кожена з них представляє з себе число в 10000 разів (myriad, 萬 wàn) більше за попереднє:

Character (T)	萬	億	兆	京	垓	秭	穰	溝	澗	正	載	Factor of increase
Character (S)	万	亿	兆	京	垓	秭	穰	沟	涧	正	载
Pinyin	wàn	yì	zhào	jīng	gāi	zǐ	ráng	gōu	jiàn	zhēng	zài
Jyutping	maan6	jik1	siu6	ging1	goi1	zi2	joeng4	kau1	gaan3	zing3	zoi3
Hokkien POJ	bān	ek	tiāu	keng	kai	chí	jiông	ko͘	kàn	chèng	chài
Alternative	經/经	杼	壤
Rank	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	=n
1	104	105	106	107	108	109	1010	1011	1012	1013	1014	=10^(3+n) Each numeral is 10 (十 shí) times the previous.
2 (current usage)	104	108	1012	1016	1020	1024	1028	1032	1036	1040	1044	=10^(4n) Each numeral is 10,000 (萬 (T) or 万 (S) wàn) times the previous.
3	108	1016	1024	1032	1040	1048	1056	1064	1072	1080	=(10^8)^(n-1) Starting with 亿, each numeral is 108 (萬乘以萬 (T) or 万乘以万 (S) wàn chéng yǐ wàn, 10000 times 10000) times the previous.
4	104	108	1016	1032	1064	10128	10256	10512	101024	102048	104096	=10^(2^(n+1)) Each numeral is the square of the previous. This is similar to the -yllion system.

На практиці ця ситуація не призводить до двозначності, за винятком 兆 (Zhao), що позначає число «1012», відповідно до системи спільного повсемісного використання в китайських громадах, а також в Японії і Кореї. Але воно також в останні роки використовується для позначення числа «106» (особливо в Китаї для мегабайта). Щоб уникнути проблем з неоднозначністю, уряд КНР ніколи не використовує цей символ в офіційних документах, а натомість користується 万亿 (Wanyi). Уряд РК в Тайвані використовує 兆 (Zhao) для позначення числа «1012» в офіційних документах.

Цифри з буддистських текстів

Цифри поза 載 zài походять з буддистських текстів санскритом і головним чином зосереджені в древніх текстах. Деякі з таких слів все ще використовуються сьогодні, але з переданими значеннями.

Character (T)	Character (S)	Pinyin	Jyutping	Hokkien POJ	Value	Notes
極	极	jí	gik1	ki̍k	1048	Literally means «Extreme»
恆河沙	恒河沙	héng hé shā	hang4 ho4 sa1	hîng-hô-sua	1052[джерело?]	Literally means «Sands of the Ganges»; a metaphor used in a number of Buddhist texts referring to the grains of sand in the Ganges River
阿僧祇		ā sēng qí	aa1 zang1 zi2	a-sing-kî	1056	From Sanskrit Asaṃkhyeya असंख्येय, meaning «incalculable, innumerable, infinite»
那由他		nà yóu tā	naa5 jau4 taa1	ná-iû-thann	1060	From Sanskrit Nayuta नयुत, meaning «myriad»
不可思議	不可思议	bùkě sīyì	bat1 ho2 si1 ji3	put-khó-su-gī	1064	Literally translated as «unfathomable». This word is commonly used in Chinese as the a Chengyu, means «Unimaginable», instead of its original meaning of the number 1064.
無量	无量	wú liàng	mou4 loeng6	bô-liōng	1068	Literally translated as «without measure». This word is also commonly used in Chinese as a commendatory term, means «no upper limit». E.g.: 前途无量 lit. front journey no limit, which means «a great future».
大數	大数	dà shù	daai6 sou3	ta-siàu	1072	Literally translated as «a large number»

Невеликі числа

Нижче наведені ієрогліфи, які історично використовуються в китайській для позначення величин невеликого порядку. З введенням одиниць SI деякі з них були включені до префіксів системи SI, а потреба в застосуванні інших відпала.

Character(s) (T)	Character(s) (S)	Pinyin	Value	Notes
涅槃寂靜	涅槃寂静	niè pán jì jìng	10−24	Literally, «Nirvana's Tranquility» 攸 (T) or 幺 (S) corresponds to the SI prefix yocto-.
阿摩羅	阿摩罗	ā mó luó	10−23	(Ancient Chinese, from Sanskrit अमल amala)
阿頼耶	阿赖耶	ā lài yē	10−22	(Ancient Chinese, from Sanskrit आलय ālaya)
清靜	清净	qīng jìng	10−21	Literally, «Quiet» 介 (T) or 仄 (S) corresponds to the SI prefix zepto-.
虛空	虚空	xū kōng	10−20	Literally, «Void»
六德		liù dé	10−19	(Ancient Chinese)
剎那	刹那	chà nà	10−18	Literally, «Brevity», from Sanskrit क्षण ksaṇa 阿 corresponds to the SI prefix atto-.
彈指	弹指	tán zhǐ	10−17	Literally, «Flick of a finger». Still commonly used in pharse «弹指一瞬间» (A very short time)
瞬息		shùn xī	10−16	Literally, «Moment of Breath». Still commonly used in Chengyu «瞬息万变» (Many things changed in a very short time)
須臾	须臾	xū yú	10−15	(Ancient Chinese, rarely used in Modern Chinese as «a very short time») 飛 (T) or 飞 (S) corresponds to the SI prefix femto-.
逡巡		qūn xún	10−14	(Ancient Chinese)
模糊		mó hu	10−13	Literally, «Blurred»
漠		mò	10−12	(Ancient Chinese) 皮 corresponds to the SI prefix pico-.
渺		miǎo	10−11	(Ancient Chinese)
埃		āi	10−10	(Ancient Chinese)
塵	尘	chén	10−9	Literally, «Dust» 奈 (T) or 纳 (S) corresponds to the SI prefix nano-.
沙		shā	10−8	Literally, «Sand»
纖	纤	xiān	10−7	Literally, «Fiber»
微		wēi	10−6	still in use, corresponds to the SI prefix micro-.
忽		hū	10−5	(Ancient Chinese)
絲	丝	sī	10−4	«Thread»
毫		háo	10−3	also 毛. still in use, corresponds to the SI prefix milli-.
厘		lí	10−2	also 釐. still in use, corresponds to the SI prefix centi-.
分		fēn	10−1	still in use, corresponds to the SI prefix deci-.

Префікси системи SI

У Народній Республіці Китай переклади префіксів SI в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів SI: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника.^[1]

В Китайській Республіці (Тайвані) 百萬 визначається як переклад для «мега-». Цей переклад широко використовується в офіційних документах, наукових колах, інформаційних галузях і т. д. Проте, в індустрії громадського радіо 兆赫 іноді використовують для поняття «мегагерц». Іноді одиниці «k» (1000), використовують, зокрема, для грошей.

Сьогодні уряди Китаю і Тайвані використовують фонетичні транслітерації для префіксів системи SI. Проте кожен обрав різні китайські ієрогліфи для певних префіксів. У наступній таблиці наведено два різних стандарти з перекладом.

SI Prefixes

Value	Symbol	English	Early translation		PRC standard		ROC standard
1024	Y	yotta-	尧	yáo	佑	yòu
1021	Z	zetta-	泽	zé	皆	jiē
1018	E	exa-	穰[1]	ráng	艾	ài	艾	ài
1015	P	peta-	秭[1]	zǐ	拍	pāi	拍	pāi
1012	T	tera-	垓[1]	gāi	太	tài	兆	zhào
109	G	giga-	京[1]	jīng	吉	jí	吉	jí
106	M	mega-	兆[1]	zhào	兆	zhào	百萬	bǎiwàn
103	k	kilo-	千	qiān	千	qiān	千	qiān
102	h	hecto-	百	bǎi	百	bǎi	百	bǎi
101	da	deca-	十	shí	十	shí	十	shí
100	(base)	one	一	yī	一	yīyī
10−1	d	deci-	分	fēn	分	fēn	分	fēn
10−2	c	centi-	厘	lí	厘	lí	厘	lí
10−3	m	milli-	毫	háo	毫	háo	毫	háo
10−6	µ	micro-	微[1]	wēi	微	wēi	微	wēi
10−9	n	nano-	纖[1]	xiān	纳	nà	奈	nài
10−12	p	pico-	沙[1]	shā	皮	pí	皮	pí
10−15	f	femto-	塵[1]	chén	飞	fēi	飛	fēi
10−18	a	atto-	渺[1]	miǎo	阿	à	阿	à
10−21	z	zepto-	仄	zè	介	jiè
10−24	y	yocto-	幺	yāo	攸	yōu

Читання і транскрибування номерів

Цілі числа

Багаторозрядні числа побудовані на основі мультиплікативного принципу; першою іде цифра від 1 до 9, потім розряд (наприклад, 10 або 100); потім наступна цифра.

У Народній Республіці Китай переклади префіксів SI в 1981 році відрізнялися від тих, які використовуються сьогодні. Великі (兆, 京, 垓, 秭, 穰) і дрібніші китайські числівники (微, 纖, 沙, 塵, 渺) були визначені як переклади префіксів SI: мега-, гіга-, тера-, пета-, екса-, мікро-, нано-, піко-, фемто-, атто-, що призвело до створення ще більшої кількості значень для кожного числівника.  ^[1]

Примітки:

Примітки

1. (Chinese) 1981 Gazette of the State Council of the People's Republic of China [Архівовано 11 Січня 2012 у Wayback Machine.], No. 365 [Архівовано 4 Листопада 2014 у Wayback Machine.], page 575, Table 7: SI prefixes