Кирило-Ганнівка
село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кири́ло-Га́ннівка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 402 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Кирило-Ганнівська сільська рада.
| село Кирило-Ганнівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Полтавський район |
| Тер. громада | Зіньківська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA53080090290055055 |
| Облікова картка | Кирило-Ганнівка |
| Основні дані | |
| Населення | 402 |
| Площа | 1,725 км² |
| Густота населення | 233,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38151 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м[1] |
| Відстань до районного центру |
32 км |
| Найближча залізнична станція | Гоголеве |
| Відстань до залізничної станції |
45 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Кирило-Ганнівка | |
 Кирило-Ганнівка | |
| Мапа | |
 | |
Село розташоване на березі річки Мужева Долина, вище за течією межує з селом Шевченки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дамаска.
Річка в цьому місці пересихає, утворює невеликі загати. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1710 (Р42).
Назва походить від імені поміщика Кирила Тимченка та його дружини Ганни.
На околицях села збереглося близько 60 курганів.
Засноване наприкінці XVIII століття. За ревізіями 1859—1882 років у колишньому власницькому селі, центрі Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії існувала православна церква (Троїцька, 1802 року), волосна управа, парафіяльне училище, постоялий двір, 3 вітрових та 1 водяний млин, лавка, 3 земські школи, земська лікарня.[2][3]
1 січня 1899 року в Кирило-Ганнівці була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 55 книг, завідувач закладу — Лука Телюнов. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.[4]
1906 року в селі відбувалися заворушення в маєтку Микитенка і Штанька, орендованому ними у цукрозаводчика Терещенка.
Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. 1926 року село стало центром сільської ради Опішнянського району.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 157 жителів села, що загинули від голоду.[5]
Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з жовтня 1941 до вересня 1943 року. Загинуло на фронтах 208 односельчан, під час визволення села полягло 495 радянських воїнів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Зіньківської міської громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області[7].
Демографія
1859 року у власницькому селі налічувалось 60 дворів, мешкала 301 особа (143 чоловічої статі та 158 — жіночої).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 309 осіб, налічувалось 56 дворових господарств.
1900 село належить до Кирило-Ганнівської громади селян-власників, у якій було 67 дворів, 425 жителів, 214 дес. землі. 1910 у селі — 74 двори, 459 жителів.
1926 року — 117 господарств, 528 жителів.
| 1859 | 1885 | 1900 | 1910 | 1926 | 1990 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 301 | 309 | 425 | 459 | 528 | 380 | 402 |
| ▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▲ |
У Кирило-Ганнівці працює три сільськогосподарських товариства, що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.[8]
У селі — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,[9] фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад, парк, Будинок культури, бібліотека.
У Кирило-Ганнівці збудовані такі пам'ятники:
- Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1971 року);
- пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1971 року).
- Троїцька церква УПЦ МП. Зареєстрована у червні 2001 року. Богослужіння проводяться у молитовному будинку, освяченому у червні 2003 року[10]
- Троїцька церква УПЦ КП. Перша будівля храму збудована 1802 року на кошти надвірного радника Кирила Тимченка. Мурована, з прибудованою дзвіницею. При церкві діяла бібліотека, школа грамоти, церковнопарафіяльна жіноча школа. 1902 року налічувалось 1369 парафіян чоловічої та 1397 — жіночої статей.
У новітній час богослужіння проводяться з липня 2001 року. Для релігійних відправ використовується молитовний будинок.
- Телюков Василь Андрійович (1916—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- Лещенко Іван Федорович — перекладач та журналіст журналу «Дніпро».
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
