Квітневе (Квітнева сільська громада)

Квітне́ве (до 1937 року — Жидівці, у 1937—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, центр Квітневої сільської громади Житомирського району Житомирської області. До 2016 року центр Квітневої сільської ради. Село розташоване за 9 км від селища Попільня, та за 6 км від залізничної станції Корнин. Селом плине річка Унава (притока Ірпеня).

село Квітневе
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Квітнева сільська громада
Код КАТОТТГ	UA18040210010082266
Основні дані
Засноване	1683
Населення	1969
Площа	6,704 км²
Густота населення	293,71 осіб/км²
Поштовий індекс	13532
Телефонний код	+380 4137
Географічні дані
Географічні координати	49°59′5″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	198 м
Місцева влада
Адреса ради	13532, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Квітневе, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1
Карта
Квітневе
Квітневе
Мапа
Квітневе у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Квітневе.

Площа населеного пункту — 524 га. Населення — 2040 осіб. Кількість дворів — 750.

Географія

Селом пролягає автошлях Т 0611^[1].

Історія

Старий закинутий млин, село Квітневе

Уперше село Жидівці згадується у польських документах за 1601 рік.

З архівних записів бібліотеки ім. Вернадського: «Жиловны». У давні часи село називалось Матвієвичами, а перейменовано з такого приводу: під час будівництва греблі через річку Унаву. Численні спроби затримати воду були невдалими. Тому за давнім повір'ям декілька жидів утопили там своїх овець, після чого село назвали Жидовці. У селі була резиденція поміщика B. К. Грушенька.

Унава текла під північними горбами і робила вигини біля гнилища (де нині дорога повертає на Корнин). У цьому завороті й збудовано перший у селі дерев'яний млин. Теперішній кам'яний млин збудовано у 1905 р.

У 1900 р. у Жидівцях було 342 двори, у яких проживало 2289 мешканців. Село на той час належало спадкоємцям графині C. І. Кудашевої. У Жидівцях функціонувала православна церква, церковнопарафіяльна школа.

Колишній центр Квітневої сільської ради.

Українська Народна Республіка

Радянська влада

5 травня 1921 р. у селі створено сільську раду, яка підпорядковувалася Попільнянському району Білоцерківської округи Київської області.

Став на річці Унава, Квітневе

У 1922 р. в селі утворено комнезам, головою обрано Ф. В. Данилюка.

До середини січня 1930 р. майже всі комнезамівці вступили до колгоспу «Зірка бідняка», головою правління якою був М. Х. Клименко. Туди ж почали насильно заганяти й здорові господарства, члени яких чинили активний опір насиллю. Комуністична влада вдалася до терору голодом, контролюючи все їстівне у селі.

У 1937 р. село перейменовано на Жовтневе. З 1937 р. село підпорядковане Житомирській області.

ФАП засновано 8 травня 1937 р. Першим фельдшером була О. О. Дзбанівська, яка працювала на цій посаді понад 40 років.

280 жителів села мобілізовані сталіністами на фронти Німецько-радянської війни 1941–1945 рр., із них 149 відзначено комуністичними нагородами, 153 особи загинули. У 1952 році у центрі села встановлено пам'ятник загиблим.

Період Незалежної України

У 1991 р. встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Всього в селі комуністи убили голодом близько 750 осіб — кожного четвертого мешканця села.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»^[2].

4 лютого 2016 року село перейменоване на Квітневе^[3]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1920	97.51%
російська	46	2.34%
білоруська	2	0.10%
інші/не вказали	1	0.05%
Усього	1969	100%

Відомі люди

Відомі уродженці села:

• Вишенський Володимир Андрійович (1934—2017) — радянський та український математик. Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та математичної логіки механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Гроза Анатолій Аркадійович (1930—1993) — доктор фізико-математичних наук, професор кафедри геофізики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Данилюк Михайло 3іновійович (1921—1981) — доктор історичних наук, професор кафедри історії КПРС КНУ ім. Тараса Шевченка.
• Данилюк Зіновій Зіновійович — кандидат економічних наук, доцент кафедри історії КПРС і політекономії Київського медичного інституту.
• Володимир Дідківський — з 1993 р. — директор ПП «Єрчики». Нагороджений медаллю «Незалежній Україні» Міжнародного відкритого Рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна» та Золотою зіркою «Герой України», удостоєний звання «Герой України».
• Касян Євченко (1925–2009) — український музикант, майстер народних інструментів, керівник ансамблів «Гук», «Гучок» та «Гученя», соліст, колишній учасник Національного заслуженого народного хору України ім. Григорія Верьовки. З 2009 року Anton Sova, спадкоємець творчості та музичної діяльності Касяна Євченка^[5][6].
• М'якушко В. Я. — генерал-лейтенант.
• Пашинник Валерій Юхимович (1944—2016) — український хімік-елементорганік, доктор хімічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України^[7], лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року.

Життя села

На території Квітневого працює ПСП «Жовтневе», яке має в оренді 1200 га землі, поголів'я птиці — 294 тис. За рік господарство виробляє 52 млн. яєць, 710 тонн м'яса.

Колишнє ПСП «Колос» приєднано до агрофірми «Єрчики», де на площі 1106 га вирощуються зернові культури, цукрові буряки тощо.

У селі функціонує ЗОШ І-ІІІ ступенів, Будинок культури, ДНЗ «Лелечки», бібліотека з книжковим фондом понад 11 тис. примірників.

У 1983 р. при Будинку культури створено ансамбль «Хмелецвіт», якому у 2006 р. присвоєно звання народного.

Гордістю школи є фітнес-клуб «Шик», художні колективи «Перепілочки», «Гук» та «Гученята» колишній керівник Касян Євченко.

На території села працює 16 торговельних точок.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)

Примітки

1. google.com.ua/maps. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
2. Український інститут національної пам'яті. Перелік міст та сіл до перейменування. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
3. ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2016.
4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
5. Замок, Високий (31 серпня 2023). «Фільмів не знімаємо, конкурсів не проводимо. Ми шукаємо таланти і ведемо їх на Олімп» — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2023.
6. Антон Сова настоял на проведении фестиваля народной музыки | Новости культуры | Новости шоу бизнеса и музыки. novostiua.net. Процитовано 21 жовтня 2023.
7. Українські хіміки. Валерій Пашинник. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 6 квітня 2013.

Посилання

• Żydowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 885. (пол.)
• Погода в селі Квітневе [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Жертви комунізму на Житомирщині. Голодомор 1932—1933.
• Енциклопедія української геології [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.].