Каролінзький денарій
середньовічна монета, що була впроваджена в VIII столітті Каролінгами в їх імперії / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Денарій (лат. denarius, дослівно — «що складається з десяти», від лат. deni — «по десяти», від лат. decem — «10»[1]), знаний також як каролінзький або середньовічний денарій — срібна, а пізніше білонна монета, яку почали карбувати по всій території Каролінзької імперії унаслідок монетної реформи[it], проведеної в другій половині VIII століття Піпіном Коротким та його сином Карлом Великим. Один каролінзький денарій дорівнював 1⁄240 розрахункової лібри (фунта) і 1⁄12 розрахункового соліда (шилінга) срібла та протягом наступних чотирьох століть, до появи гроша («товстого денарія»), каролінзький денарій у своїх місцевих версіях був фактично єдиною монетою, яка карбувалась на території країн Європи, утворених на уламках Каролінзької імперії і навіть низкою сусідніх з ними країн.
Каролінзький денарій | |||
---|---|---|---|
(італ. Lira genovese) | |||
| |||
Територія обігу | |||
Емітент | Каролінзька імперія | ||
Похідні та паралельні одиниці | |||
Дробові | обол | ||
Історія | |||
Дата | 268 рік до н. е | ||
Початок вилучення | кінець III століття | ||
Валюта-наступниця | Антонініан | ||
Назву денарій і похідні від неї носили дрібні срібні монети різних держав (деньє у Франції, денаро в Італії, дінеро в Іспанії, дінейру в Португалії, пфеннінг в Німеччині, пенінг в Скандинавії, пенні в Британії, парвус в Богемії, пенязь в Литві)[2].