Загоскін Сергій Іліодорович

Заго́скін Сергі́й Іліодо́рович (нар. 1836(1836), Кострома — 26 листопада 1904) — російський архітектор і викладач.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Загоскін.

Загоскін Сергій Іліодорович
Народження	1836 Російська імперія
Смерть	1904
Країна	Російська імперія
Навчання	Петербурзький Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Таганрог, Харків
Архітектурний стиль	неоренесанс, неоампір, необароко
Заклад	НТУ «ХПІ»
Брати, сестри	Загоскін Іліодор Іліодорович

Біографія

1836 р. — народився в Костромі. Брат Іліодора Загоскіна

1863 р. — закінчив Петербурзький Інститут корпусу інженерів шляхів сполучення й отримав звання інженера.

Десять років працював міським архітектором Таганрога.

1881 р. — брав участь в архітектурному конкурсі на фасад Харківської міської управи (2-а премія).

1883 р. — призначений на посаду помічника державного інспектора Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці. На цій посаді головним чином опікувався розширенням і реконструкцією Харківського залізничного вокзалу.

1883–1890 рр. — Харківський міський архітектор.

Одночасно в 1887–1904 рр. — викладач Харківського технологічного інституту. Читав курси лекцій з архітектурного проектування, гідротехнічних споруд. До групи викладачів залучив таких талановитих архітекторів, як В. Х. Нємкін, В. В. Хрустальов, О. М. Бекетов, М. І. Ловцов.^[1]

1887 р. — дійсний член Харківського відділення Імператорського російського технічного товариства.

1889–1899 рр. — розробив «Курс гідротехнічних споруд».

1893 р. — організував першу харківську проектну контору «Архітектурне бюро», у співробітництві з І. І. Загоскіним і М. І. Ловцовим.

Член правління Артілі російських інженерів.

Творчість

Будинки, споруджені за проєктами Сергія Загоскіна, деякі з них є пам'ятками архітектури:

• Кінець XIX ст. — житловий будинок з крамницею на вул. Катеринославській (нині Полтавський Шлях, 26). У співавторстві з І. І. Загоскіним. Охорон. № 373.
• Кінець XIX ст. — училище ім. О. С. Пушкіна по Мало-Панасівському пров., 1. Охорон. № 590. Нині Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова.^[2]
• 1886–1896 рр. — ремісниче училище на вул. Петінській (нині вул. Георгія Тарасенка, 4).
• 1891 р. — дитячий притулок на Куликівському узвозі, З (нині Харківський базовий медичний коледж № 1).
• 1891, 1913 рр. — школа сліпих по вул. Сумській, 55 (нині гімназія-інтернат для сліпих дітей). Реконструював Ф. І. Шустер, добудував В. В. Величко. Охорон. № 402.
• 1894–1898 рр. — недільна школа Товариства розповсюдження грамотності (нині лікарня) по вул. Ветеринарній вулиці (нині вул. Свободи, 26/28). Охорон. № 237.
• 1895 р. — хлібопекарня по вул. Чоботарській, 80. У різних джерелах авторство Загоскіна С. І. або Загоскіна І. І. Імовірне авторство В. Г. Кричевського.^[3] Охорон. № 392.
• Початок XX ст. — будинок Ліги боротьби з туберкульозом на майдан Оборонний Вал, 12 (нині житловий будинок). У співавторстві з В. Г. Кричевським. Охорон. № 471.
• 1906 р. — реконструкція у співавторстві з І. І. Загоскіним будинку Ради з'їзду гірничопромисловців на вул. Сумській, 18/20 (нині Харківський радіотехнічний технікум). (1902 p., архіт. Б. Г. Михаловський). Охорон. № 85.

Крім того, спорудив залізничний вокзал на станції Лозова (1891–1893 pp.), після чого у 1895 р. йому доручили спроектувати Південний вокзал у Харкові (1896–1901 pp., зведений Ю. С. Цауне, Д. Шпіллером. Не зберігся).

Не збереглись такі його будівлі, як Ново-Сергіївський торговельний ряд на Сергіївській площі (80-і роки), Олександрівська каплиця на Привокзальній площі (1885–1886 pp.), мурована арка для входу на Рибний базар з вул. Університетської (кін. XIX ст.)

• 
  Полтавський Шлях, 26
• 
  Товариство розповсюдження грамотності, вул. Свободи, 26/28
• 
  Будинок ліги боротьби з туберкульозом,
  м-н Оборонний Вал, 12
• 
  Будинок Ради з'їзду гірничопромисловців, вул. Сумська, 18/20

Деякі факти з життя

Відомо, що спочатку Сергій Загоскін мешкав на Зміївській вулиці, 8 (нині Аерокосмічний проспект), а в 1885-1886 рр. звів власний будинок на вул. Мироносицькій, 38 (нині НДІ Метрології)^[4].

Сергій Загоскін звернув увагу на юного Василя Кричевського, коли той працював креслярем. У 1889 р. Сергій Іліодорович узяв до своєї родини малозабезпеченого, але талановитого і працелюбного юнака. Він три роки виховував і навчав його разом зі своїми синами, після чого влаштував його на роботу помічником міського архітектора. Згодом Василь Кричевський називав Сергія Загоскіна своїм учителем і другим батьком^[5].

Джерела

• История ХПИ. Загоскин Сергей Иллиодорович
• Выдающиеся архитекторы Харькова XVIII — середины XX вв. [Архівовано 12 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник [Архівовано 13 січня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

1. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
2. Центр професійно-технічної освіти № 4 м. Харкова. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
3. Т. В. Тихомирова. Василий Григорьевич Кричевский. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
4. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 12 грудня 2015.
5. А. Ю. Лейбфрейд. Братья Загоскины. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 12 грудня 2015.