Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Жан-Клод Бріалі́ (фр. Jean-Claude Brialy; 30 березня 1933, Омал, Алжир — 30 травня 2007, Монтіон, Сена і Марна, Франція) — французький актор, режисер, автор книг, менеджер та продюсер.
Жан-Клод Бріалі | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
фр. Jean-Claude Brialy[1] | ||||||||
Ім'я при народженні | Jean-Claude Brialy | |||||||
Народився | 30 березня 1933 Омал, Алжир | |||||||
Помер | 30 травня 2007 (74 роки) Монтіон, Сена і Марна | |||||||
Поховання | Цвинтар Монмартр[2] | |||||||
Громадянство | Франція[1] | |||||||
Діяльність | сценарист, письменник, телережисер, актор театру, кіноактор, актор, режисер | |||||||
Alma mater | Національне військове училище, Conservatoire à rayonnement régional de Strasbourgd, College of Saint Etienned і lycée David d'Angersd | |||||||
Роки діяльності | з 1955 | |||||||
IMDb | nm0108400 | |||||||
Нагороди та премії | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Жан-Клод Бріалі у Вікісховищі | ||||||||
Бріалі народився 30 березня 1933 року місті Омал (нині — Сур Ель Гозлан) в Алжирі, в сім'ї французького офіцера, і провів все своє дитинство в ритмі службових переїздів батька.
Отримавши ступінь бакалавра, він вступив в Страсбурзьку консерваторію, яку закінчив з першою премією у класі комедії, а потім вчився в Центрі драматичного мистецтва Східного регіону. Військову службу він проходив в Баден-Бадені у відділі кінохроніки французької армії, завдяки чому йому вдалося зіграти свою першу роль в короткометражному фільмі «Лахмітник і хороший товар». Тоді ж він познайомився з багатьма гастролюючими акторами, і зокрема з Жаном Маре, який радив Бріалі продовжити акторську кар'єру.
У 1954 році актор, що починає, приїжджає до Парижу і дуже швидко починає спілкуватися з «бандою з Кайе дю сінема». У 1956 році він отримує запрошення від Жака Ріветта знятися в короткометражці «Шах і мат». У тому ж році він знімається у фільмах «Елен і чоловіки» Жана Ренуара і «Другу сім'ї» Жака Піното. З того часу Бріалі з'являється на екрані все частіше і частіше.
Бріалі стає знаменитим в 1958 році, знявшись в двох фільмах Клода Шаброля «Красень Серж» і «Кузени», які принесли йому славу невимушеного і природженого актора, а також любов публіки. Свій перший фільм — «Еглантін», навіяний спогадами дитинства, — Бріалі зняв в 1971 році.
Бріалі був справжнім трудоголіком. Він знімався в декількох фільмах в рік і одночасно працював в театрі. Він не тільки міг бути елегантним жартівником («Крістін», 1958) або улюбленцем жінок (Полювання на чоловіків", 1964 і «Прилипала Жюлі», 1977). Він також виконував ролі, де потрібно було бути серйозним, що особливо яскраво виявилося у французьких «Film noir» на зразок «Смертельної поїздки» Клода Міллера (1982).
Бріалі вперше з'явився на екранах в 1956 році у фільмі Жана Ренуара «Єлена і чоловіки» і відомий особливо як виконавець ролей в картинах Луї Маля «Ліфт на ешафот» (1957) і «Коханці» (1958), Клода Шаброля «Красень Серж» (1958) і «Кузени» (1959), Франсуа Трюффо «Чотириста ударів» (1859) і Еріка Ромера «Коліно Клер» (1970).
Він був видною персоною світському суспільстві Парижа, з 1986 року володів столичним театром «Буфф-парізьєн» (фр. (Les Bouffes parisiens), а до цього, з 1977 року, управляв театром «Еберто». Крім того, він зняв десяток фільмів для телебачення і великого екрану, серед яких — «Еглантін» (1971) і «Закриті віконниці» (1972).[3]
Останньою роботою Бріалі стала роль в телефільмі Габріеля Агіона «Пан Макс».
Як письменник, він з великим успіхом опублікував книги спогадів: «Струмок мавп» і «Я забув вам сказати».
Помер на 75-му році життя 30 травня 2007 після тривалої хвороби раку[4].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.