Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Етюди Фредеріка Шопена — це три цикли етюдів для фортепіано, опублікованих у 1830-х роках. Загалом Ф.Шопен написав 27 етюдів - 12 етюдів ор. 10, 12 етюдів Op. 25, а також три без номера опусу. [1]
Усі 27 етюдів були опубліковані за життя Шопена; етюди ор. 10 були створені між 1829 і 1832 роками та були опубліковані в 1833 році у Франції, Німеччині та Англії. Етюди ор. 25 були створені в різний час між 1832 і 1835 роками і були опубліковані в тих самих країнах у 1837 році. Останні три були створені в 1839 році без присвоєного номера твору і були опубліковані в Німеччині та Франції в листопаді 1840 р., а в Англії - в січні 1841 р. [2]
Перші етюди серії Opus 10 були є рідкісними прикладами композицій, що були створені в юному віці, проте виявились інноваційними та гідними включення до числа світових шедеврів. [3]
Хоча вправи для фортепіано були поширеними з кінця 18 століття (Муціо Клементі, Йоганн Баптист Крамер, Ігнац Мошелес, Карл Черні), проте Етюди Шопена не лише представили нову колекцію технічних труднощів, але й стали частиною концертного репертуару[4] . За висловом польського музикознавця Тадеуш А. Зелінського, «вони стали не тільки впорядкованою демонстрацією нового фортепіанного стилю і властивих йому формул, але й мистецьким облагородженням цього стилю». [5]
Етюди вплинули на подальший розвиток жанру в творчості Ференц Ліста,Р. Шумана, К.Дебюссі, С.Прокоф’єва і С.Рахманінова. [6]
Перший набір етюдів був опублікований у 1833 році, коли Шопену було лише 23, проте він уже прославився як композитор і піаніст у паризьких салонах, де він познайомився з Ференцем Лістом . Згодом Шопен присвятив йому цей цикл — " à mon ami Franz Liszt(до мого друга, Ференца Ліста).
Етюди № 8, 9, 10 і 11 датуються жовтнем/листопадом 1829 р., № 5 і 6, ймовірно, з літа 1830 р., № 1 і 2 від 2 листопада 1830 р. № 12 від вересня 1831 (?), № 7 від весни 1832, №. 4 від 6 серпня 1832 р. та №. 3 від 25 серпня 1832 (Париж).
№ | Тональність | Початок | Аудіозаписи |
---|---|---|---|
№ 1 | До мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 2 | ля мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 3 | Мі мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 4 | до-дієз мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 5 | Соль-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 6 | мі-бемоль мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 7 | До мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 8 | Фа мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 9 | фа мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 10 | Ля-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 11 | Мі-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 12 | до мінор |
Марта Голдштейн[en] |
Етюди Шопена був опублікований у 1837 році та присвячений коханці Ференца Ліста, Марі д'Агульт, причини чого є предметом припущень. В сучасних виданнях етюди op. 25 нерідко публікуються разом з op. 10 з продовженням нумерації попереднього циклу (в таблиці наведено в дужках).
№ | Тональність | Початок | Аудіозаписи |
---|---|---|---|
№ 1 (№ 13) | Ля-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 2 (№ 14) | фа мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 3 (№ 15) | Фа мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 4 (№ 16) | ля мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 5 (№ 17) | мі мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 6 (№ 18) | соль-дієз мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 7(№ 19) | до-дієз мінор |
Марта Голдштейн[en] |- | |
№ 8 (№ 20) | Ре-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 9 (№ 21) | Соль-бемоль мажор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 10 (№ 22) | сі мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 11 (№ 23) | ля мінор |
Марта Голдштейн[en] | |
№ 12 (№ 24) | до мінор |
Марта Голдштейн[en] |
Три етюди "Trois nouvelles études" були написані в 1839 році для посібника з гри на фортепіано Ігнаса Мошелеса та Франсуа-Жозефа Фетіса Méthode des méthodes de piano, і не отримали окремого номера опусу. Хоча технічно простіші, ніж у Op. 10 і 25, ці три етюди все ж зберігають баланс між технічними і художніми задачами.
№ | Тональність | Початок | Запис |
---|---|---|---|
( 1) | фа мінор | ||
( 2) | Ля-бемоль мажор | ||
( 3) | Ре-бемоль мажор |
|
Технічні керівництва
Інше
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.