Фа мажор
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фа мажор (англ. F major, нім. F-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук фа[1]. Гама фа мажор містить звуки:
Позначення | |
---|---|
Англійською | F major |
Німецькою | F-Dur |
Пов'язані тональності | |
Паралельна | Ре мінор |
Домінанта | До мажор |
Субдомінанта | Сі-бемоль мажор |
Приключові знаки | |
Дієзів | - |
Бемолів | 1 |
Гама | |
F, G, A, B♭, C, D, E |
фа - соль - ля - сі♭ - до - ре - мі
F - G - A - B♭ - C - D - E.
Паралельна тональність — ре мінор, однойменний мінор — фа мінор. Фа мажор має один бемоль біля ключа (сі-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Д. Бортнянський - хоровий концерт "Да воскреснет Бог"[2]
- Л. Бетховен — Симфонії № 6, № 8
- «God Save the Queen» — Національний гімн Великої Британії
- «The Beatles» — «Yesterday»
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.