Еоархей

Еоархе́й — перша геологічна ера архейського еону. Еоархей охоплює проміжок часу від 4,0 до 3,6 млрд років тому^[1], тривав 400 млн років. Еоархейська ера почалась після гадейського еону та передувала палеоархейській ері.

Геохронологічна шкала				млн років тому
Еон		Ера	Період	0
Ф а н е р о з о й		Кайнозой	Четвертинний	2,58
			Неоген	23
			Палеоген	66
		Мезозой	Крейда	145
			Юра	201
			Тріас	252
		Палеозой	Перм	299
			Карбон	359
			Девон	419
			Силур	444
			Ордовик	485
			Кембрій	541
Д о к е м б р і й	П р о т е р о з о й	Нео протерозой	Едіакарій	635
			Кріогеній	720
			Тоній	1000
		Мезо протерозой	Стеній	1200
			Ектазій	1400
			Калімій	1600
		Палео протерозой	Статерій	1800
			Орозирій	2050
			Рясій	2300
			Сидерій	2500
	А р х е й	Неоархей		2800
		Мезоархей		3200
		Палеоархей		3600
		Еоархей		4000
	Гадей			~4600
Джерело

Геологія

В епоху еоархею відбулось затвердіння земної кори, однак її формування ще остаточно не завершилось, в багатьох місцях лава все ще виходила на поверхню. На початку еоархею тривало часте падіння на Землю астероїдів, це був час завершення так званого пізнього важкого бомбардування.

Еоархей — перша ера, від якої збереглися найдавніші гірські породи. Найбільшою подібною формацією є формація Ісуа на південно-західному узбережжі Гренландії, вік якої оцінюється в 3,8 млрд років.

В епоху еоархею утворилася гідросфера Землі, проте води на Землі було порівняно небагато і єдиного океану ще не існувало, водні басейни існували ізольовано один від одного, при цьому температура води в них доходила до 90 C°.

Атмосфера істотно відрізнялася від сучасної і характеризувалася високим вмістом CO₂ і низьким вмістом азоту. Кисень в атмосфері практично був відсутній. Щільність і тиск атмосфери також були значно вище за сучасні.

Наприкінці еоархею почалося формування першого суперконтиненту Ваальбара.

Біологія

Наприкінці еоархею з'явилися перші примітивні одноклітинні без'ядерні живі істоти — прокаріоти. Орієнтовний період абіогенного походження життя датується проміжком від 4,0 до 3,6 млрд років тому, коли рівень атмосферного тиску коливався від 100 до 10 бар^[2][3][4]. До еоархею відносяться найдавніші строматоліти — викопні продукти діяльності ціанобактеріальних спільнот.

Див. також

• Виникнення життя на Землі

Примітки

1. (англ.) Міжнародна стратиграфічна шкала (версія серпня 2012 року) [Архівовано 24 грудня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Міжнародної комісії зі стратиграфії.
2. Mulkidjanian, A. Y. (2009). On the origin of life in the zinc world: 1. Photosynthesizing, porous edifices built of hydrothermally precipitated zinc sulfide as cradles of life on Earth. Biol. Direct. 4: 26.
3. Mulkidjanian, A. Y.; Bychkov, A. Y.; Dibrova, D. V.; Galperin, M. Y.; Koonin, E. V. (2012). Origin of first cells at terrestrial, anoxic geothermal fields. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. Bibcode:2012PNAS..109E.821M. doi:10.1073/pnas.1117774109.
4. Mulkidjanian, A. Y. (2011). Energetics of the First Life. In R. Egel, D.-H. Lankenau, and A. Y. Mulkidjanian (ed.), Origins of Life: The Primal Self-Organization. Springer Verlag, Heidelberg.(book): 3—33.

Література

• Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія: Підручник. — К., 2003.
• Иорданский Н.Н. Развитие жизни на земле. — М.: Просвещение, 1981.
• Короновский Н.В., Хаин В.Е., Ясаманов Н.А. Историческая геология : Учебник. — М.: Академия, 2006.
• Ушаков С.А., Ясаманов Н.А. Дрейф материков и климаты Земли. — М.: Мысль, 1984.
• Ясаманов Н.А. Древние климаты Земли. — Л.: Гидрометеоиздат, 1985.
• Ясаманов Н.А. Популярная палеогеография. — М.: Мысль, 1985.

Джерела

• http://www.gect.ru/history/archean.html [Архівовано 6 серпня 2013 у Wayback Machine.]
• http://worldofnature.ru/vymershie?view=page&id=481 [Архівовано 4 грудня 2016 у Wayback Machine.]