Ельблонзьке воєводство

Ельблонзьке воєводство (пол. województwo elbląskie) — адміністративно-територіальна одиниця Польщі найвищого рівня, яка існувала у 1975—1998 роках.

Ельблонзьке воєводство
пол. województwo elbląskie
Адм. центр	Ельблонг
Найбільше місто	Ельблонг
Країна	Польща
Населення
- повне	495 100
Площа
- повна	6 103 км²
Дата заснування	1 червня 1975
Дата ліквідації	1998

Являло собою одну з 49 основних одиниць адміністративного поділу Польщі, які були скасовані в результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року.^[1] Займало площу 6103 км². Адміністративним центром воєводства було місто Ельблонг. Після адміністративної реформи воєводство припинило своє існування і його територія відійшла до Поморського та Вармінсько-Мазурського воєводств.^[2]

Районні адміністрації

• Районна адміністрація у Бранево для міст Бранево, Фромборк, Млинари, Орнета, Пененжно та гмін Бранево, Фромборк, Лельково, Млинари, Орнета, Пененжно, Плоскіня, Вільчента;
• Районна адміністрація в Ельблонзі для міст Ельблонг, Криниця-Морська, Новий Двур-Ґданський, Пасленк, Толькмицько та гмін Ельблонґ, Ґодково, Ґроново-Ельблонзьке, Маркуси, Мілеєво, Новий Двур-Ґданський, Осташево, Пасленк, Рихлики, Стеґна, Штутово, Толькмицько;
• Районна адміністрація у Квідзині для міст Квідзин, Прабути, Ґардея, Садлінкі, Риєво, Суш, Кіселіце;
• Районна адміністрація у Мальборку для гмін Дзежґонь, Ліхнови, Мальборк, Міколайкі-Поморське, Мілорадз, Новий Став, Старе Поле, Старий Дзежґонь, Старий Тарґ, Штум та міст Дзежґонь, Мальборк, Новий Став i Штум.

Міста

Чисельність населення на 31.12.1998

• Ельблонг – 129 782
• Квідзин – 39 560
• Мальборк – 39 256
• Бранево – 18 865
• Пасленк – 12 516
• Штум – 10 930
• Новий Двур-Ґданський – 10 462
• Орнета – 9837
• Прабути – 8125
• Дзежґонь – 5653
• Суш – 5600
• Новий Став – 3896
• Пененжно – 2975
• Толькмицько – 2766
• Фромборк – 2528
• Кіселіце – 2222
• Млинари – 1844
• Криниця-Морська – 1376

Населення

Рік	Чисельність (тис. осіб)	Густота	Міське населення (тис. осіб)	Частка міського населення (%)
1975[3]	422,7	69,26	227,2	53,8
1976[3]	425,6	69,74	231,9	54,5
1977[3]	430,1	70,47	237,1	55,1
1978[3]	432,9	70,93	248,1	56,7
1979[3]	437,1	71,62	252,5	56,7
1980[3]	441,5	72,34	252,4	57,2
1981[4]	446,4	73,14	257,2	57,6
1982[4]	451,4	73,96	261,4	57,9
1983[4]	457,8	75,01	265,7	58,0
1984[5]	462,5	75,78	271,0	58,6
1985[5]	466,6	76,45	274,0	58,7
1986[5]	469,6	76,95	278,6	59,3
1987[5]	472,2	77,37	282,3	59,8
1988[6]	474,6	77,77	289,0	60,9
1989[6]	476,5	78,08	292,4	61,4
1990[6]	478,9	78,47	295,8	61,8
1991[6]	481,0	78,81	300,2	62,4
1992[6]	486,1	80	302,8	62,3

Примітки

1. Podział administracyjny Polski 1975—1998 [Архівовано 14 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
2. Nowy podział administracyjny w Polsce (1975 r.) [Архівовано 12 серпня 2018 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1981, s. 16.
4. Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1984, ss. 27–28.
5. Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1989, ss. 27–28.
6. Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu: Rocznik Statystyczny Województwa Elbląskiego. Elbląg: Wojewódzki Urząd Statystyczny w Elblągu, 1994, s. 245.