Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сучасний адміністративний поділ Польщі впроваджено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств (пол. województwo) скорочено до 16. Воєводства поділяються на 380 повітів (пол. powiat), включаючи 66 міст, що мають статус міських повітів.
.svg)
Воєводство є адміністративною одиницею найвищого рівня в Польщі, з 1990 року є основною одиницею територіального поділу для урядової адміністрації, з 1999 року також одиницею місцевого самоврядування. Перші воєводства виникли на рубежі XIV і XV століть. Спочатку це були самостійні військові зібрання на визначених територіях Польщі, якими управляли призначені владою воєводи. Статус воєводства в Польщі регулюється законом про самоврядування воєводства від 5 червня 1998 року.
Сучасні воєводства Польщі:
| Воєводство | Столиця | www | |
|---|---|---|---|
| PL-MZ | Мазовецьке Mazowieckie | Варшава Warszawa | |
| PL-DS | Нижньосілезьке Dolnośląskie | Вроцлав Wrocław | [Архівовано 2 лютого 2007 у Wayback Machine.] |
| PL-KP | Куявсько-Поморське Kujawsko-Pomorskie | Бидгощ, Торунь Bydgoszcz, Toruń | [Архівовано 3 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-LU | Люблінське Lubelskie | Люблін Lublin | [Архівовано 22 липня 2011 у Wayback Machine.] |
| PL-LB | Любуське Lubuskie | Гожув-Великопольський, Зелена Гура Gorzów Wielkopolski, Zielona Góra | [Архівовано 14 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-LD | Лодзинське Łódzkie | Лодзь Łódź | |
| PL-MA | Малопольське Małopolskie | Краків Kraków | |
| PL-OP | Опольське Opolskie | Ополе Opole | [Архівовано 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-PK | Підкарпатське Podkarpackie | Ряшів Rzeszów | [Архівовано 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-PD | Підляське Podlaskie | Білосток Białystok | [Архівовано 28 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-PM | Поморське Pomorskie | Ґданськ Gdańsk | [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-SK | Свентокшиське Swiętokrzyskie | Кельці Kielce | [Архівовано 17 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-SL | Сілезьке Śląskie | Катовиці Katowice | |
| PL-WP | Великопольське Wielkopolskie | Познань Poznań | [Архівовано 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-WN | Вармінсько-Мазурське Warmińsko-Mazurskie | Ольштин Olsztyn | [Архівовано 15 жовтня 2008 у Wayback Machine.] |
| PL-ZP | Західнопоморське Zachodniopomorskie | Щецін Szczecin | [Архівовано 17 серпня 2008 у Wayback Machine.] |
Станом на 01.01.2015 року Польща ділиться на 380 сільських повітів і 66 міських (міста на правах повіту). Містом на правах повіту є місто, що в ньому мешкає понад 100 тис. жителів, а також місто, що з 31 грудня 1998 року перестало бути центром воєводства. Повіт повинен охоплювати по можливості однорідну за поселенською і просторовою структурою і за суспільними економічними зв'язками територію.
2021 року на території Польщі функціонувало 2,477 гмін: 1,523 сільських, 652 місько-сільських та 302 міських (при загальній кількості міст 954, з них 66 — міст на правах повіту).
Ґміни, зазвичай, поділяються на дрібніші одиниці: поселення (пол. Osiedle) або дільниці (пол. Dzielnica) у містах та солтиство (пол. Sołectwo) у сільській місцевості. Однак ці адміністративні одиниці мають менше значення підпорядкові за статусом до ґміни.
Територія Польщі зазнавала суттєвих змін протягом польської історії. Сучасний адміністративний поділ на деяких рівнях дуже схожий з історичним, на інших же кардинально відрізняється. Історично польські адміністративні устрої можна розділити на такі періоди:
У 1946 році відбувся перший післявоєнний адміністративний розділ, виникло 14 воєводств і 2 великі міста (як самостійні одиниці): Варшава — столиця держави, і Лодзь. Воєводства ділилися на 299 повітів (powiat), зокрема 29 міських. Повіти ділилися на ґміни (gmina), яких було більше 3000.
Найбільшим стало Познанське воєводство, Poznańskie — 39,2 тис. км², а найменшим — Гданське, Gdańskie — 10,7 тис. км².
Більше всього жителів налічувало Сілезьке (Шльонскє), Śląskie — 2,823 млн осіб, а менше всього — Ольштинське, Olsztyńskie — 352 тис.осіб.
У 1950 році виникли 3 нові воєводства з центрами в Кошаліні, Зеленій Гурі і Ополі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
