Loading AI tools
населений пункт у Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Еле́ктроу́глі (рос. Электроугли) — місто у складі Богородського міського округу Московської області, Росія.
місто Електроуглі | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Электроугли | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
Міський округ | Богородський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 46239505000 | ||||
Код ЗКТМО: | 46639105001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1899 | ||||
Статус міста | 1956 | ||||
Населення | 20136 осіб (2010[1]) | ||||
Площа | 4,5 км² | ||||
Поштовий індекс | 142455 | ||||
Телефонний код | +7 49651 | ||||
Географічні координати: | 55°43′ пн. ш. 38°13′ сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | elugli.ru | ||||
Міський голова | Бусов Юрій Васильович | ||||
Мапа | |||||
| |||||
|
Місто розташоване на західній межі Богородського міського округу, за 35 кілометрів від Москви по напрямку залізниці Москва — Нижній Новгород; має гарне сполучення з Москвою — електричками, які курсують з Курського вокзалу. Окрім того від залізничної станції до метро «Новогіреєво» курсують маршрутні таксі.
У місті є Каменський ставок, є невеликий піщаний пляж. Місто вважається одним з найчистіших в окрузі[2].
Історія заселеності території міста починається на межі XVI—XVII століть та пов'язана з такими відомими прізвищами, як Милославські, Наришкіни, Обухови, Окулови, Волконські, Єлагіни, Лопухіни, Брунови, Карнєєви, які в різний час були власниками цих поселень. З XVIII століття тут був розвинутий ручний ткацький промисел — селяни виробляли сукно, парусину, міткаль, шовк, мішковину, коленкор, клейонку, килими. Після 1917 року промисел був припинений. Завдяки наявності Кудіновського родовища глини наприкінці XVIII століття тут виник цегельний промисел — на базі цих промислів виник сучасний Кудіновський комбінат керамічних виробів.
1899 року на території пристанційного селища Горки німцем Артуром Боссе створено «Московське товариство виробництва електричного вугілля», нині ВАТ «Кудіновський завод Електроуглі» на честь якого і названо місто. Прожектори з електродами виробництва цього заводу були застосовані у ході завершального штурму Берліна в 1945 році та отримали високу оцінку маршала Георгія Жукова в його книжці «Воспоминания и размышления». 1935 року виникло робітниче селище (селище міського типу) Електроуглі, яке об'єднало навколишні села Каменка, Сафоново, Горки, Велике Васильево, Мале Васильево. 2 листопада 1956 року селище Електроуглі отримало статус міста[3].
У місті працюють:
У місті розташовано державний коледж технології та управління «Коледжний комплекс», він веде підготовку за 12 спеціальностями, у ньому одночасно навчається понад 2000 студентів, а корпуси розташовані у містах Електроуглі, Балашиха та селищі Стара Купавна[6].
Також у місті працює 3 середні школи, 6 дитячих садочків, позашкільні освітні заклади[7].
У місті є відділення швидкої допомоги, міська лікарня із стаціонарним відділенням та поліклінікою, дитячою поліклінікою[8].
Адміністрація міста суспільно-політичної газети «Электроугли день за днем». Сайт газети: https://web.archive.org/web/20140103050832/http://elugli.info/. Головний редактор Юлія Максутова[9].
Центром культурного життя міста є муніципальний бюджетний «Культурно-відпочинковий центр „Квант“» який має зал на 390 людей, окрім кінопрокату тут також проводяться інші культурні заходи[10].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.