Сукно

щільне, повне, гладке полотно, історично виготовлене з вовни З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Сукно

Сукно́ вовняна чи напіввовняна тканина апаратного прядіння, на лицьовій поверхні якої утворюється повстяноподібний застил, що закриває переплетення ниток. Із сукна виготовляють пальта, костюми тощо.

Коротка інформація Метод виготовлення ...
Сукно
Thumb
Метод виготовлення валяння, стриженняd і полотно[d] 
 Сукно у Вікісховищі 
Закрити

Історія

Узагальнити
Перспектива

Виробництво сукна існувало ще в Стародавньому світі: збереглися перекази про сукняну промисловість Тіра, Сідона, Вавилона, Багдада та інших східних міст. Звідти це мистецтво перейшло до греків і римлян. У Помпеях знайдені рештки сукнярських знарядь, а також фрески із зображенням техніки виробництва: валяння здійснювалося руками й ногами, а для пресування застосовувався гвинтовий прес. У Середньовіччі сукнарство досягло розвитку у Фландрії, Голландії, Англії та Саксонії, пізніше — у Реймсі, Ельбефі та Седані[1].

На Русі сукняне виробництво існувало в Києві й Новгороді ще за часів Володимира Святославича. У Московській державі сукнарство існувало здавна (літописі згадують зруйновані Тохтамишем в 1382 році сукновальні), але цей матеріал не відрізнявся високою якістю, і тонкі сукна увозилися до Московщини з-за кордону. Хоча за правління Олексія Михайловича Йоганном фон Сведеном була заснована фабрика тонких сукон, вона не могла конкурувати з дешевшим імпортним товаром. Розвиток суконних фабрик припав на правління Петра I, який вживав для цього заходи як підохочувального, так і примусового характеру[1]. Один з видів сукна, так звані «шептухові сукна», привозилось в Запорозьку Січ як царська платня козакам[2].

У Польщі зі сукна шили традиційний одяг східні краків'яни під назвою "kierezja". Це був довгий рудий кожух із коричневого сукна.[3]

Вироблення

Див. також: Валяння

Виробництво сукна з вовни засновується на здатності вовняного волокна за допомогою чіпких лусочок і зубчиків звалюватися з іншими волокнами.

Щоб отримати сукно, необхідно:

  • промити шерсть (руно), відокремити бруд і жирний піт;
  • видалити реп'яхові шишки;
  • тіпати на тіпальній машині;
  • прочесати на апаратах;
  • прясти на мюль-машинах;
  • пряжу снувати на снувальному верстаті;
  • ткати на ткацькому верстаті;
  • валяти у валяльній машині;
  • промити, фарбувати і ворсити на ворсильній машині;
  • стригти на стрижному верстаті;
  • щіткувати на бастувальній машині;
  • пресувати і скласти для пакування.

Види

Види сукна: драп, бібер, драдедам, сукно звичайне та інші.

Історичні види

  • Кармазин
  • Семиряга (серм'яга, семеряга, семряга, сірячина) — домоткане грубе нефарбоване сукно, йшло на сіряки[4].

Приборне сукно

Приборне сукно[5][6] — сукно певного кольору, встановленого керівними документами, для певного формування Збройних сил, для прапорів, форми одягу тощо, що забезпечували візуальну відмінність між ними. Наприклад, колись у кожної військової частини були приборні кольори свого (певного) кольору для обшивання коміра, обшлагів, внутрішньої поверхні фалд і погон мундира, шинелі тощо.

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.