Loading AI tools
антибіотик з групи тетрациклінів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Доксициклін — напівсинтетичний антибіотик з групи тетрациклінів для перорального і парентерального застосування. Уперше випущений компанією Pfizer у 1967 році під торговою назвою «Вібраміцин».[1]
 | |
|---|---|
Доксициклін | |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| (4S,4aR,5S,5aR,6R,12aS)-4-(dimethylamino)-3,5,10,12,12a-pentahydroxy-6-methyl-1,11-dioxo-1,4,4a,5,5a,6,11,12a-octahydrotetracene-2-carboxamide | |
| Класифікація | |
| ATC-код | J01 |
| PubChem | |
| CAS | 564-25-0 |
| DrugBank | DB00254 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C22H24N2O8 |
| Мол. маса | 444,43 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 100% |
| Метаболізм | Печінка,в мінімальній кількості |
| Період напіввиведення | 12-22 год. |
| Екскреція | Нирки 40%,фекалії |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | ВІБРАМІЦИН® Д, «Пфайзер Пі.джі.Ем.»,Франція UA/5464/01/01 03.10.2011-03/10/2016 |
Доксіциклін — напівсинтетичний антибіотик з групи тетрациклінів широкого спектра дії. Препарат має бактеріостатичну дію, зумовлену порушенням синтезу білків в бактеріальній клітині.[2] До доксицикліну чутливі такі збудники: стафілококи, стрептококи, в тому числі пневмококи, Bacillus anthracis, Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Bordetella pertussis, Enterobacter spp., Brucella spp., сальмонели, клебсієли, клостридії, шиґели, Francisella tularensis, рикетсії, мікоплазми, єрсинії, хламідії, Borrelia burgdorferi, бліда спірохета, Vibrio cholerae, лістерії. Чутливими до дії доксицикліну є також малярійний плазмодій та патогенні амеби. Нечутливими до дії доксицикліну є Pseudomonas aeruginosa, Proteus spp., Serratia spp., Bacteroides fragilis. Доксициклін має помірну бактеріостатичну активність щодо туберкульозної палички.[3] Доксициклін має здатність блокувати металопротеїнази матриксу (специфічні цинкозалежні ферменти — коллагенази, желатинази, стромелізини), що каталізують розпад колагену та протеоглікану у суглобових хрящах, що призводить до зменшення уражень при ревматоїдному артриті та деформуючому остеоартрозі.[4]
Доксициклін при пероральному прийманні швидко всмоктується з травної системи. Препарат добре розподіляється в усіх тканинах і рідинах організму. Доксициклін добре(на 80-90 %) зв'язується з білками плазми крові, що дає можливість створювати концентрації в тканинах вищі, ніж у крові. Препарат проходить через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плацентарний бар'єр, виділяється в грудне молоко (але не визначається у крові у немовлят)[5]. Біодоступність препарату як при пероральному, так і при парентеральному прийомі — близько 100 %. Метаболізм препарату проходить в мінімальній кількості в печінці. Період напіввиведення доксицикліну становить 12-22 години, при нирковій недостатності цей час незначно збільшується. Доксициклін не має здатності до кумуляції в організмі.[4] Виводиться препарат з організму нирками в незміненому вигляді, а також із калом і жовчю. Препарат має здатність накопичуватися в кістковій тканині і зубній емалі.
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Доксициклін застосовують при інфекціях, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами, а саме: хвороби дихальних шляхів і ЛОР-органів, гнійні інфекції шкіри і м'яких тканин, епідемічний висипний тиф та інші рикетсіози, бруцельоз, туляремія, трахома, малярія, холера, безжовтяничний лептоспіроз, чума, хвороба Лайма, орнітоз, хламідіози. Доксициклін запропонований до застосовування у комплексній терапії мультирезистентного туберкульозу легень.[3] За даними клінічних досліджень, доксициклін може застосовуватися як базовий протиревматичний засіб при ревматоїдному артриті та деформуючому остеоартрозі.[4]
При застосуванні доксицикліну можливі наступні побічні ефекти[6] :
Доксициклін протипоказаний при підвищеній чутливості до тетрациклінів, при порфірії, тяжкій печінковій недостатності, лейкопенії, при вагітності та годуванні грудьми, дітям до 8 років. Застосування у дітей від 8 до 12 років слід проводити з обережністю. Згідно з дослідженнями канадських та американських учених, доксициклін є безпечним для застосування у дітей старших 5 років, а по життєвих показах — і без обмежень по віку.[5]
Доксициклін випускається в таблетках та желатинових капсулах по 0,05; 0,1 та 0,2 г; 1% сиропу по 20 та 60 мл; ампул із порошком для ін'єкцій по 0,1 та 0,2 г; а також у вигляді флаконів для ін'єкцій по 5 мл(100 мг).[7]
Доксициклін випускається для ветеринарного використання у вигляді порошку в контейнерах по 100 г та 1 кг та застосовується для лікування інфекцій, викликаних чутливими до антибіотику збудниками, у телят, свиней та домашніх птахів.[8]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
