AI tools

Головний біль

розповсюджений симптом різноманітних захворювань і патологічних станів, відчуття болю в області мозкового черепа З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Головний біль

Головни́й біль (або цефалгія) є симптомом болю в обличчі, голові або шиї. Це може виникати як мігрень, головний біль напруги або кластерний головний біль.[1][2] Існує підвищений ризик депресії у людей з сильними головними болями.[3]

Коротка інформація МКХ-10, DiseasesDB ...
Головний біль
Класифікація та зовнішні ресурси
Thumb
Людина, що страждає від головного болю
МКХ-10 G43-G44, R51
DiseasesDB 19825
MedlinePlus 003024
eMedicine neuro/517 neuro/70
MeSH D006261
Закрити

Головний біль може виникати внаслідок багатьох захворювань. Існує кілька різних систем класифікації головного болю. Найбільш визнаною є класифікація Міжнародне товариство головного болю[en], яка поділяє його на понад 150 типів первинних і вторинних головних болів. Причинами головного болю можуть бути зневоднення; втома; недосипання, стрес;[4] вплив ліків (надмірне вживання) і рекреаційних наркотиків, включаючи абстиненцію; вірусні інфекції; гучні звуки; травма голови; швидке вживання дуже холодної їжі або напоїв, а також стоматологічні проблеми або проблеми з носовими пазухами (наприклад, синусит).[5]

Лікування головного болю залежить від основної причини, але зазвичай включає прийом знеболювальних препаратів (особливо у випадку мігрені або кластерного головного болю).[6] Головний біль — один з найпоширеніших фізичних дискомфортів.[7]

Близько половини дорослих людей відчувають головний біль протягом рок.[8] Найпоширенішим є головний біль напруги[9], від якого страждають близько 1,6 мільярда людей (21,8 % населення), за ним слідує мігрень, від якої страждають близько 848 мільйонів (11,7 %).[10]

Історична довідка

Узагальнити
Перспектива
Thumb
Томас Вілліс

Окремі згадки про головний біль з'явилися понад 5000 років тому. У XIX—XVI ст. до н. е. у вавилонській літературі знайдено описи нападів, які порівнювали зі спалахом блискавки. «Хвороба половини голови» з блювотою описана в папірусі Еберса. У книзі «Цжичжуан» 581 року до н. е. викладено лікування методом «чжень-цзю-терапії» (голковколювання і припікання). Геродот писав, що в Стародавньому Єгипті серед жерців були такі, хто спеціалізувався тільки на головному болю. Гіппократ в «Афоризмах» представив види головного болю й описав симптоми мігрені. Аретей Каппадокійський у книзі «Про гострі та хронічні захворювання» описав 3 види головного болю:

цефалгія, яким він позначав раптовий, тимчасовий головний біль

цефалія, що відноситься до хронічного типу головного болю

гетерокранія, пароксизмальний головний біль з одного боку голови.

Термін «гемікранія» був введений Галеном. Першу класифікацію під назвою «De Cephalalgia» розробив Томас Вілліс 1672 року. 1787 року Крістіан Баур розділяв ідіопатичний (первинний) і симптоматичний (вторинний) болі та 84 категорії головного болю.[11] Наприкінці XIX століття в книзі «Про мігренозні головні болі та інші схожі захворювання» Едварда Лівінга показано відмінність мігрені від інших головних болів. Симптоми кластерного головного болю описані Гаррісом і Рідером у 1920-х роках, 1939 року Гортон розцінив його як еритромелалгію, потім — як гістаміновий головний біль, який пізніше назвали синдром Гортона; уперше на схожість цих станів указав Екбом у 1947 році, а з 1952 року за пропозицією Кункеля захворювання називали «кластерна цефалгія».

У 1962 Комітет головного болю в Національному інституті захворювань нервової системи США ввів нове визначення головного болю і розробив класифікацію цефалгій і прозопалгій, що використовувалася протягом 26 років.[12] У 1988 році Міжнародний класифікаційний комітет головного болю вводить у практику нову класифікацію головного та лицьового болю.[13] У 2018 р. Класифікаційним комітетом Міжнародного товариства головного болю представлено 3-тє видання класифікації головного болю — МКДБ-3[14], повний переклад якого російською мовою було опубліковано Російським товариством з вивчення головного болю у 2023 році.[15]

Типи головного болю

Причини головного болю

Узагальнити
Перспектива

Існує понад 200 різних причини головного болю, які можуть не становити загрози і бути загрозливими для життя. Опис симптомів та неврологічне обстеження визначають необхідність подальшого лабораторно-інструментального обстеження і лікування.[16]

Первинний головний біль

Найпоширеніші типи головного болю — це «первинний головний біль». Наприклад, головний біль, що пов'язаний з напруженням і мігрень. Вони володіють типовими рисами; мігрень, наприклад, має пульсуючий характер, вражає одну частину голови, часто пов'язана з нудотою і триває між трьома годинами і трьома днями. Менш поширеними первинними головними болями є невралгія трійчастого нерва (прострільний лицевий біль), кластерний головний біль (раптовий сильний головний біль) і Hemicrania continua (тривалий головний біль з одного боку голови).[16]

Вторинний головний біль

Головний біль може бути зумовлений проблемами в іншому місці голови чи шиї. Деякі з них не є небезпечними, наприклад, цервікогенний головний біль (має походження від шийних м'язів). Медикаментозний головний біль може виникнути у людей, які надмірно вживають знеболювальні ліки для боротьби з головним болем, парадоксально породжуючи ще сильніший головний біль.[16]

Певні симптоми можуть вказувати на те, що головний біль спричинюють потенційно небезпечні вторинні причини, які можуть нести довготривалу загрозу для здоров'я і навіть життя. Такими симптомами є:

  • раптовий (розвивається протягом кількох хвилин) головний біль (відчуття удару по голові) у людей, яким понад 50 років, неможливість рухати кінцівку;
  • ранковий головний біль;
  • головний біль, що погіршується при зміні пози;
  • головний біль, що посилюється при кашлі;
  • втрата зору, або аномалії зору, відчуття заніміння шиї, гарячка;
  • головний біль у людей зі СНІДом, із раком або тромбозом тощо.

Раптовий головний біль наразі вважають єдиним симптомом субарахноїдального крововиливу — форма інсульту, коли кров накопичується навколо мозку, через аневризму судин головного мозку. Головний біль, що поєднується з підвищенням температури тіла, може свідчити про менінгіт, особливо якщо при цьому у людини знаходять позитивні менінгеальні симптоми. Також гарячка може свідчити про енцефаліт (запалення головного мозку, що пов'язане з певними вірусними інфекціями). Головний біль, що погіршується при випрямленні або зміні пози може зумовлювати підвищений внутрішньочерепний тиск; це часто трапляється зранку і супроводжується блюванням. підвищений внутрішньочерепний тиск може бути пов'язаний з пухлиною мозку, ідіопатичною внутрішньочерепною гіпертензією і, рідше, церебральним тромбозом венозного синуса. Головний біль разом із слабкістю у частині тіла може свідчити про інсульт (особливо про геморагічний інсульт або субдуральну гематому) чи пухлину мозку. Головний біль у старих людей, що супроводжується погіршенням зору або паралічем щелепи, може означати темпоральний артеріїт (запалення артерій головного мозку). Глаукома може призводити до головного болю, особливо навколо ока, і порушень зору, нудоти, блювання, почервоніння очей і розширення зіниць.

Інші причини

Механічна, хімічна чи термічна дія на чутливі рецептори може спричинити головний біль. Ці рецептори, що є в м'яких тканинах голови — шкірі, м'язах, в стінках поверхневих артерій голови, твердій мозковій оболоні, в судинах основи мозку — сприймають різні нервові імпульси, які людина відчуває, як біль.

Диференціальна діагностика

Біль, що виникає нижче за лінію, яка з'єднує зовнішній кут ока, зовнішній слуховий прохід і далі йде до I шийного хребця (орбітомеатальна лінія, від лат. orbita — очниці і лат. meatus — проходу) не називають головним болем; він є або лицевим болем (прозопалгія), або шийним болем. Таке умовне розділення несе діагностичне значення.[17]

Лікування головного болю

Адекватне лікування може бути проведене тільки після встановлення причин.

Цефалголог (від др.-грец. κεφαλή — «голова» і ἄλγος — «біль») — лікар-невролог, що спеціалізується на діагностиці та лікуванні різних видів головного болю.[18]

Медикаментозна терапія

Анальгетики, в тому числі нестероїдні протизапальні препарати широко використовують для боротьби з головним болем. Рідше застосовують вазоактивні засоби і психотропні препарати, що потенціюють дію анальгетиків. Невиправдане застосування вказаних препаратів приводить до розвитку медикаментозної хвороби, часто — до шлункових захворювань, аж до виникнення виразки шлунку.

Хірургічне втручання

Група пластичних хірургів з University Hospitals Case Medical Center (Клівленд, США), близько десяти років працювала над гіпотезою про те, що в деяких випадках причиною періодичного головного болю і мігрені є подразнення трійчастого нерва, яке спричинює спазм м'язів навколо нього[19]. Опубліковані результати досліджень, що підтверджують ослаблення або зникнення головного болю при ін'єкції ботоксу і хірургічному видаленні відповідних м'язів[20][21].

Епідеміологія

Узагальнити
Перспектива

Огляди літератури показують, що приблизно 64-77% дорослих людей відчували головний біль у певний момент свого життя.[22][23] Протягом року в середньому 46-53% людей відчувають головний біль.[22][23] Однак поширеність головного болю значно варіюється залежно від того, як проводилося опитування: дослідження показали, що поширеність головного болю впродовж життя може становити від 8% до 96%.[22][23][24] Більшість таких головних болів не є небезпечними. Лише приблизно 1–5% людей, які звертаються за невідкладною медичною допомогою з приводу головного болю, мають серйозну першопричину.[25]

Понад 90% головних болів — це первинні головні болі.[26] Більшість з цих первинних головних болів — це головні болі напруги.[27] Більшість людей з головним болем напруги мають «епізодичні» головні болі напруги, які з'являються і зникають. Лише 3,3% дорослих мають хронічний головний біль напруги, коли головний біль триває більше ніж 15 днів на місяць.[27]

Приблизно 12–18% людей у світі страждають на мігрень.[28] Більше жінок, ніж чоловіків, відчувають мігрень. У Європі та Північній Америці мігрені відчувають 5-9% чоловіків і 12-25% жінок.[29]

Кластерні головні болі відносно рідкісні Вони вражають лише 1–3 людини на тисячу людей у світі. На кластерний головний біль страждає приблизно втричі більше чоловіків, ніж жінок.[30]

Головний біль у дітей

Узагальнити
Перспектива

Загалом, діти відчувають ті ж типи головного болю, що й дорослі, але їх симптоми можуть дещо відрізнятися. Діагностичний підхід до головного болю у дітей такий самий, як і у дорослих. Однак маленькі діти можуть бути не в змозі правильно описати біль.[31] Якщо маленька дитина вередує, у неї може боліти голова.[32]

Приблизно 1 % звернень у відділення невідкладної допомоги для дітей пов'язані з головним болем.[33][34] Більшість з цих головних болів не є небезпечними. Найпоширеніший тип головного болю, з яким звертаються до педіатричних відділень невідкладної допомоги, — це головний біль, спричинений застудою (28,5 %). Інші головні болі, що діагностуються у відділенні невідкладної допомоги, включають посттравматичний головний біль (20 %), головний біль, пов'язаний з проблемою вентрикулоперитонеального шунта (пристрою, який вводять у мозок для видалення надлишку ліквору та зниження тиску в мозку) (11,5 %) та мігрень (8,5 %).[34][35] Найпоширеніші серйозні головні болі, що зустрічаються у дітей, включають крововилив у мозок (субдуральна гематома, епідуральна гематома), абсцеси головного мозку, менінгіт і порушення роботи вентрикулоперитонеального шунта. Лише у 4–6,9 % дітей з головним болем мають серйозну причину.[36]

Як і у дорослих, більшість головних болів є доброякісними, але коли головний біль супроводжується іншими симптомами, такими як проблеми з мовленням, м'язова слабкість і втрата зору, може існувати більш серйозна причина: гідроцефалія, менінгіт, енцефаліт, абсцес, крововилив, пухлина, тромби або травма голови. У цих випадках оцінка головного болю може включати КТ або МРТ з метою пошуку можливих структурних порушень центральної нервової системи.[37] Якщо дитина з періодичним головним болем має нормальний фізикальний огляд, нейровізуалізація не рекомендується. Згідно з рекомендаціями, дітям із відхиленнями в неврологічному обстеженні, сплутаністю свідомості, судомами та нещодавньою появою найсильнішого головного болю в житті, зміною типу головного болю або будь-якими іншими ознаками, що вказують на неврологічні проблеми, необхідно провести нейровізуалізацію.[38]

Коли діти скаржаться на головний біль, багато батьків занепокоєні пухлиною головного мозку. Як правило, головні болі, викликані утвореннями в головному мозку, не дають сил і супроводжуються блювотою.[39] В одному з досліджень було встановлено, що з пухлиною головного мозку в дітей пов'язані такі характеристики: головний біль більше ніж 6 місяців, головний біль, пов'язаний зі сном, блювота, сплутаність свідомості, відсутність візуальних симптомів, відсутність у сімейному анамнезі мігрені та аномального неврологічного обстеження.[40]

Деякі заходи можуть допомогти запобігти головному болю у дітей. Вживання великої кількості води протягом дня, уникання кофеїну, достатній і регулярний сон, збалансоване харчування в належний час, а також зменшення стресу і надмірних навантажень можуть запобігти головному болю.[41] Лікування дітей подібне до лікування дорослих, проте деякі ліки, такі як наркотики, не можна давати дітям.[42]

Діти, які страждають від головного болю, не обов'язково матимуть головний біль у дорослому віці. В одному дослідженні 100 дітей з головним болем через вісім років 44 % дітей з головним болем напруги та 28 % дітей з мігренню не мали головного болю.[43] В іншому дослідженні людей із хронічним щоденним головним болем 75 % не мали хронічного щоденного головного болю через два роки, а 88 % не мали хронічного щоденного головного болю через вісім років.[44]

Див. також

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.