![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/88/Denarius_Atilia_16_82000901.jpg/640px-Denarius_Atilia_16_82000901.jpg&w=640&q=50)
Денарій
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Денарій (лат. denarius, дослівно — «що складається з десяти», від лат. deni — «по десяти», від лат. decem — «10»[1]) — назва римської срібної монети, що вперше була викарбувана в Римській республіці біля 211 року до н. е. та продовжувала карбуватись протягом перших трьох століть Римської імперії. Був однією з найпоширеніших монет на землях, що перебували під владою чи впливом Риму. Символ давньоримського денарія[ru] — X, X. Припинив карбуватись наприкінці III століття після грошової реформи Діоклетіана. У Візантії та у варварських королівствах, що утворились на території Західної Римської імперії не карбувався.
Денарій | |||
---|---|---|---|
(італ. Lira genovese) | |||
| |||
Територія обігу | |||
Емітент | Римська республіка | ||
Похідні та паралельні одиниці | |||
Дробові | сестерцій (1⁄4) | ||
дупондій (1⁄8) | |||
ас (1⁄16) | |||
Історія | |||
Дата | 268 рік до н. е | ||
Початок вилучення | кінець III століття | ||
Валюта-наступниця | Антонініан |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/34/Common_Roman_Coins.jpg/640px-Common_Roman_Coins.jpg)
У результаті монетної реформи[it], яку імператор Карл Великий впровадив наприкінці VIII століття, назву денарій отримала дрібна срібна монета, що запроваджувалась на усій території Каролінгської імперії. Протягом наступних чотирьох століть каролінгський денарій був мало не єдиною монетою, що карбувалась в Європі в країнах, що постали на уламках імперії Карла Великого та продовжувала карбуватись в деяких з них до XVIII століття. Кааролінгський денарій і монети, які продовжували карбуватись за його зразком після розпаду імперії був знані як деньє у Франції, денаро в Італії, дінеро в Іспанії, пфеніг в Німеччині, парвус в Богемії, пенязь в Литві і пенні в Британії[2], Усі вони, як і каролінгський денарій, дорівнювали 1⁄240 розрахункової лібри (фунта) срібла.