![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/26/Anonymous_Danylo_Apostol.jpg/640px-Anonymous_Danylo_Apostol.jpg&w=640&q=50)
Данило Апостол
гетьман Лівобережної України (1727-34) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Данило Апостол?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Дани́ло Апо́стол (нар. 4 (14) грудня 1654(16541214)[4] — 17 (29) січня 1734[4]) — український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова Гетьманщини на території Лівобережної України (1727–1734). Представник козацького роду Апостолів волоського походження. Син Павла Апостола. Народився на Полтавщині. Двічі обіймав посаду миргородського полковника (1682–1686, 1693–1727)[4]. Учасник азовсько-дніпровських походів 1695–1696 року, організованих Московією до османських володінь у Північному Причорномор'ї. 1696 року розбив на річці Ворсклі кримського хана Селіма І та прокримського гетьмана Петрика[4]. Брав участь у Північній війні 1700–1721 років проти Швеції. 1701 року призначений наказним гетьманом, водив козаків до Ліфляндії, відзначився у битві під Ераствером. 1704 року делегований Петром І на чолі 3-тисячного корпусу козаків на допомогу королю Речі Посполитої Августу II. 1705 року брав участь у битві під Варшавою, але через сварку із московським командуванням самовільно повернувся в Україну[4]. 28 жовтня 1708 року підтримав союз гетьмана Івана Мазепи з Карлом ХІІ проти Москви, але 21 листопада перейшов на бік царя Петра І[4]. Зберіг за собою полковницький уряд і маєтності. Командував козаками в ранзі наказного гетьмана в Прутському поході 1711 року та Перському поході 1722 року. Втратив око в боях під Дербентом. 1723 року був серед підписантів Коломацьких чолобитних до Петра І з проханням ліквідації Малоросійської колегії та відновлення козацьких прав і вольностей[4]. Через це 1724 року арештований за наказом царя і ув'язнений у Петропавлівській фортеці[4]. Звільнений після смерті Петра І, але рік пробув під вартою в Санкт-Петербурзі. 1 (12) жовтня 1727 року обраний гетьманом на старшинській раді[4]. У відповідь на чолобитну російському царю Петру ІІ з проханням розширити автономію Війська Запорозького, отримав від нього «Рішительні пункти», що обмежували козацьке самоврядування. Керував країною під наглядом російського резидента[4]. Провів адміністративну, судову і земельну реформи. Помер 1734 року у Великих Сорочинцях. Похований у збудованій ним Спасо-Преображенській церкві.
Данило Апостол | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1727 — 1734 | |||
Монарх: | Петро II Анна Іванівна | ||
Попередник: | Павло Полуботок | ||
Наступник: | Кирило Розумовський | ||
| |||
1683 — 1727 | |||
Попередник: | Іван Дуб'яга | ||
Наступник: | Павло Апостол | ||
Народження: |
4 (14) грудня 1654[1] або 4 (14) грудня 1658[2] Сорочинці, Миргородський полк, Гетьманщина | ||
Смерть: |
17 (28) січня 1734[1][2][3] Сорочинці, Миргородський полк, Гетьманщина | ||
Причина смерті: | кардіоплегія | ||
Країна: | Річ Посполита | ||
Освіта: | Києво-Могилянська академія | ||
Рід: | Апостоли | ||
Батько: | Апостол Павло Охрімович | ||
Шлюб: | Уляна Іскрицька | ||
Діти: | Петро Апостол, Горленко Марія Данилівнаd, Апостол Павло Данилович і Жураківська Ганна Данилівнаd | ||
Нагороди: | |||
|