Апостол Петро Данилович

Апостол Петро Данилович (пом. 1758) — середній син гетьмана Данила Апостола, лубенський полковник (7 квітня 1728—1757). Автор щоденника французькою мовою.

Апостол Петро Данилович
Народився	невідомо
Помер	1758
Країна	Російська імперія
Діяльність	письменник
Рід	Апостоли
Батько	Данило Апостол
Мати	Уляна Іскрицька
Діти	Апостол Данило Петрович, Yelena Muravyovad і Sofiya Apostold

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Апостол.

Біографія

З юних літ виховувався в Санкт-Петербурзі під наглядом князя Олександра Меншикова, куди Петра взяли на прохання батька (а не заручником, як припускав О. Лазаревський). Д. Апостол називає Меншикова в листах патроном та добродієм і просить не бути суровим щодо манер сина, а «простие его поступки вменял бы ваше свѣтлѣйшество в поважное свое вибаченя, бо до волѣ извѣстно есть …, же при так высоких лицах и великих монархов дворах нѣгде не обриталися, только в отцовском дому до селѣ жизнь свою провадил»^[1].

Служив секретарем і виконував конфіденційні доручення.

Високоосвічена людина, володів латинською, французькою, німецькою, італійською, польською мовами.

Був одружений із Храповицькою, з якою мав трьох дітей:

• Софія Апостол, дружина московського генерал-майора Петра Долгорукого;
• Олена Апостол, дружина московського дворянина Муравйова;
• Данило Апостол (1727 — після 1767), чоловік Марини Будлинської, небоги Гетьмана Кирила Розумовського. Останній Генеральний Хорунжий Гетьманщини.

Мемуарист

Петро Апостол — автор «Щоденника» (травень 1725—травень 1727), написаного французькою мовою, який переклав і видав російською мовою Олександр Матвійович Лазаревський. «Щоденник» Апостола  містить цінні відомості про політичні події в Російській імперії і є важливим джерелом для вивчення соціально-економічної історії пізньої Гетьманщини.

Володіння

Від батька отримав у володіння містечко Хомутець (нині село Миргородського району Полтавської області). Д. Апостол у 1754 році звів кам'яну Троїцьку церкву з дзвіницею. Також почав будувати великий родинний двоповерховий палац, який завершив його син.

Примітки

1. Патроны, слуги и друзья. Русско-украинские неформальные связи и управление Гетманщиной в 1700–1760-х гг. Исследование и источники: монография / М. А. Киселев, К. А. Кочегаров, Я. А. Лазарев. — Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2022. — С. 210-211. — ISBN 978-5-7996-3381-3.

Джерела

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
• Енциклопедія історії України