Ґудзівка
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ґудзі́вка — село в Україні, у Звенигородському районі Черкаської області, центр сільської ради. Розташоване за 5 км від районного центру — міста Звенигородка та за 18 км від залізничної станції Звенигородка. Населення — 794 особи, дворів — 362 (на 2009 рік).
село Ґудзівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Звенигородський |
Громада | Звенигородська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA71020130050046230 |
Облікова картка | Ґудзівка |
Основні дані | |
Перша згадка | 1750 |
Населення | 794 чоловіка (2009) |
Територія | 7,7 км² |
Поштовий індекс | 20225 |
Телефонний код | +380 4740 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′01″ пн. ш. 30°59′29″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
163 м[1] |
Водойми | річка Звенигородка |
Відстань до обласного центру |
84,8 (фізична) км[2] |
Відстань до районного центру |
5 км |
Найближча залізнична станція | Звенигородка |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Ґудзівка |
Сільський голова | Дяченко Ірина Миколаївна |
Карта | |
Мапа | |
Селом тече річка Звенигородка.
Село вперше згадується 1750 року. Воно мало дві назви: Поповий Ріг та Казенна Гудзівка. Назва Поповий Ріг збереглась за сусіднім лісом. За переказами, у ньому існував хутір, де жили священники.
В селі Ґудзівка найпоширені прізвища: Рябоненко, Сапітоненко, Ляпун (навіть куток є на сьогоднішній день — Ляпунівка)
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Богачівської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 650 осіб, налічувалось 127 дворових господарств, існував постоялий будинок[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1035 осіб (520 чоловічої статі та 515 — жіночої), з яких 1032 — православної віри[4].
У 1927 році, під час примусової колективізації, у селі було створено колгосп ім. 10-річчя КІМу.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932—1933 та 1946–1947 роках[джерело?].
Понад 300 жителів села воювали на фронтах радянсько-німецької війни, 77 з них нагороджені орденами й медалями, 125 загинули. Воїнам-вигнанцям в селі споруджено пам'ятник. На сільському кладовищі у Братській могилі поховано 11 загиблих у цій війні солдат.
1959 року село електрифіковано та радіофіковане.
Станом на початок 1970-х років у селі розміщувалась центральна садиба колгоспу імені 10-річчя КІМу, за яким було закріплено 1,5 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,2 тисячі га орної землі. Виробничим напрямком господарства було рільництво і тваринництво. З допоміжних підприємств працював млин.
Також на той час працювали середня школа, клуб, дві бібліотеки з фондом 12 тисяч книг, пологовий будинок, майстерня з пошиття одягу та взуття.
У 1976 році колгосп реорганізовано у радгосп. Вагомий внесок у розвиток колгоспу зробив голова правління Король Іван Савович (понад 26 років керував господарством). Багато працівників радгоспу було відзначено урядовими нагородами, серед них: М. М. Свердліченко, М. І. Кузнецов, Я. М. Мусін, Н. Т. Андрущенко, Є. М. Яровенко, Г. П. Кудієнко, К. А. Поліщук, Г. Т. Сиваченко, П. М. Матвієнко, В. М. Мосінзова, Г. Ф. Нечитайло, М. Ф. Яровенко, Н. В. Ляпун.
19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Гудзівка на Ґудзівка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[5]
У 2005 році в село підведено природний газ. На території села розташовані фельдшерсько-акушерський пункт, Будинок культури, сільська бібліотека, сільська рада, поштове відділення; функціонують чотири торгові точки та сільськогосподарське підприємство СФГ «Сад».
Дубовський Костянтин Юрійович (1988—2014) — герой АТО, загинув в районі селища Піски.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.