Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Грузи́нські писе́мності – це три писемності, що використовуються для запису картвельських і кавказьких мов: асомтавру́лі, нусху́рі та мхедру́лі. Попри те, що абетки сильно відрізняються зовнішнім виглядом, їхні букви відповідають одна одній: мають однакові назви, позначають однакові звуки, ідуть в одному порядку та, історично, мають лише один розмір.
Грузинська писемність груз. დამწერლობა мегр. ჭარალუა | |
---|---|
Вид | абетка |
Мови |
|
Період | 430 — сьогодення |
Походження | Достеменно невідомо, ймовірно на основі грецької писемності
|
Сестринські системи | Вірменська писемність, кавказька писемність, глаголиця, кирилиця |
Напрям | зліва направо |
| |
Мхедру́лі (груз. მხედრული), станом на сьогодні, є стандартною писемністю як для запису грузинської мови, так і низки інших мов (насамперед, картвельських мов). Звичайно усі букви записуються в одному розмірі, бо правопис грузинської мови передбачає використання літер лише одного регістру, проте інколи в оздоблювальних цілях використовують набір більших букв, мхедрулі мтаврулі (груз. მხედრული მთავრული, «заголовні букви»).[1][2]
Інші писемності вийшли зі щоденного вжитку: асомтаврулі (груз. ასომთავრული) та нусхурі (груз. ნუსხური) використовуються лише Грузинською православною церквою в церемоніальних цілях: для запису священних текстів і в іконографії. Часто ці писемності застовуються разом: асомтаврулі для запису великих букв, а нусхурі – малих букв. Таке поєднання двох писемностей зветься хуцурі (груз. ხუცური – церковне письмо).
Точне походженняв всіх трьох грузинських писемностей лишається нез'ясованим, проте порядок букв схожий на порядок грецьких букв (за винятком тих букв, що позначають унікальні грузинські звуки, які розташовані в кінці абетки).
Історично всі писемності мали 38 букв, однак мхедрулі містить до 47 букв, з яких для запису грузинської мови сьогодні використовується 33, решта використовується в інших мовах.
Історія походження грузинських писемностей маловідома, а серед науковців як з самої Грузії, так і з інших країн, немає повної згоди щодо того, за яких обставин і коли саме вони виникли, які умови на це вплинули і хто саме доклався до їхнього створення.
Перша писемність, що використовувалася для запису картвельських мов — це асомтаврулі: перші написи з використанням цієї абетки датовані V століттям. Найдавніший напис грузинською мовою був зроблений саме асомтаврулі в 430 році.
Більшість сучасних науковців пов'язує створення грузинських писемностей з хрещенням Іберії, провідного з картлійських князівств.[3] Таким чином асомтаврулі, скоріше за все, була створена в проміжку між IV і V століттями, а саме між правлінням короля Міріана ІІІ в 326—337 роках, який дав початок хрещенню картвельського краю, та створенням написів у Бір Ель-Кут, що були викарбувані 430 року.[3][4] На користь цієї думки свідчить те, що вперше асомтаврулі використовували для перекладу Біблії та інших священних писань грузинською мовою монахи зі Святої Землі й Грузії.[5]
Починаючи з ІХ століття асомтаврулі поступово зникає з щоденного вжитку, а на заміну їй приходить її ґрафічний різновид — нусхурі. Останні рукописи, зроблені винятково з використанням асомтаврулі, датовані XI століттям.[6] Надалі асомтаврулі використовується переважно в оздоблювальних цілях.[7]
Асомтаврулі частково збереглася як складова частина церковної писемності хуцурі, що використовується й дотепер.
Поява нусхурі датується ІХ століттям. Ця писемність спочатку виникла як графічний різновид асомтаврулі, однак згодом розвинулася в окрему писемність.[3]
Найдавніші написи, записані з використанням цієї абетки, виявлені в Сіонській церкві, розташованій у селі Атені (поблизу міста Горі у Грузії). Вони були зроблені 835 року.[8] Також збереглися й рукописи, написані цією писемністю: найдавніші збережені записи датовані 864 роком.[9]
Нусхурі стала провідною писемністю для запису картвельських мов у X столітті, майже повністю замінивши асомтаврулі у щоденному вжитку.[10]
Нусхурі частково збереглася як складова частина церковної писемності хуцурі, що використовується й дотепер.
У науковому середовищі Грузії часто зустрічається думка про набагато давніше походження грузинських писемностей, ще в дохристиянську добу.
У 1980-х роках професор Леван Чілашвілі виявив написи на асомтаврулі в зруйнованому місті Некресі, які він датував І—ІІ століттями н. е. або І століттям до н. е.[11] Однак його припущення не здобули широкого визнання.[12]
У середньовічній хроніці «Життя князів Картлі», укладеній на початку ІХ століття, стверджується, що грузинську писемність винайшов цар Парнаваз І, перший правитель Іберії. Його правління припало на ІІІ століття до н. е., тобто задовго до хрещення Іберії. У наші дні це твердження вважається легендою та було відкинуте науковою спільнотою через відсутність археологічних знахідок, що могли б підтвердити його.[5][13][14]
Грузинський мовознавець Тамаз Ґамкрелідзе висунув інше припущення щодо дохристиянського походження писемності. На його думку, грузинська писемність утворилася під впливом арамейської алоглотографії (переклад висловлювання з однієї мови на іншу таким чином, що первинне висловлювання можна однозначно й правильно відновити) або від іноземних писемностей, що використовувалися для запису грузинських текстів у дохристиянську добу.[15]
Американський науковець Стівен Рапп уважає, що твердження про дохристиянське походження грузинських писемностей пов'язані з намаганнями Грузинської церкви спростувати присутність іноземного впливу, насамперед — припущення, що першу писемність для картвельських мов винайшов вірменин Месроп Маштоц. На думку науковця, такі спроби є прикладом застосування іранської моделі засновчого міту, згідно з якою первісним правителям приписують створення основних суспільних інститутів.[16]
Уважається, що грузинська писемність певною мірою зазнала вірменського впливу, однак у наукових колах існують суттєві розбіжності щодо того, наскільки сильним був цей вплив.
У вірменських записах V-VII століть ствреджується, що грузинську писемність винайшов вірменський віршувальник і проповідник християнської віри Месроп Маштоц, якому також приписують створення кавказької та вірменської писемностей.[17] Основним джерелом таких тверджень є історичні записи Корюна – вірменського письменника та історика, що жив у V столітті та є автором біографії Месропа Маштоца.[18][19][20] На основі цих записів вірменський мовознавець Рачія Ачарян висунув припущення, що створення грузинської писемності припало на початок V століття: на його думку, грузинську писемність було створено Месропом Маштоцом у 408 році, через 4 роки після створення вірменської писемності у 404 році.[21] Попри те, що у Грузії історичні праці Корюна вважаються ненадійними та надуманими,[5] Рачія Ачарян відкидав будь-які закиди щодо ненадійності цих записів.[21]
У наукових колах інших країн намагаються не втручатися у суперечки щодо достовірності історичних праць Корюна, цитуючи їх без ствердження їхньої достовірності.[22][23] Там також схиляються до думки, що до створення грузинської писемності могли бути причетні християнські проповідники з Вірменії, до яких міг належати і Месроп Маштоц.[5][14][24]
Спорідненість вірменського та грузинського письма інколи відзначали і у Грузії. Так, тамтешній мовознавець Ніколоз Марі, який вивчав філологію вірменської, грузинської та інших кавказьких мов, у своїй праці «Про єдність задач вірмено-грузинської філології» стверджував, що церковна писемність, вживана у Грузії до ХІ століття, дуже подібна до тої, що використовується у Вірменії.[25]
Грузинська писемність також зазнала суттєвого впливу грецької абетки або ж може походити від неї напряму. Ідея такої спорідненості набула широкого визнання у Грузії.[26][27]
Серед подібних рис грецької та грузинської писемностей часто наводять ідентичний порядок букв, а також їхнє однакове звукове та числове значення.[5][28]
Деякі науковці припускають, що певні знаки з дохристиянської доби грузинської історії (зокрема, тамги), могли стати основою для створення окремих букв.[29]
Нещодавні археологічні знахідки також свідчать про існування звʼязку грузинської писемності не лише з грецькою абеткою, а й з семітськими писемностями, зокрема з арамейською абеткою.[27]
Сучасна абетка грузинської мови містить 33 букви. Зеленим кольором виділено сучасний вигляд букв (мхедрулі).
Числове значення |
Старе письмо | Сучасне письмо | Назва | Звук (за IPA) | ||
---|---|---|---|---|---|---|
асомтаврулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | |||
1 | Ⴀ | ⴀ | Ა | ა | ан | ɑ |
2 | Ⴁ | ⴁ | Ბ | ბ | бан | b |
3 | Ⴂ | ⴂ | Გ | გ | ґан | g |
4 | Ⴃ | ⴃ | Დ | დ | дон | d |
5 | Ⴄ | ⴄ | Ე | ე | ен | ɛ |
6 | Ⴅ | ⴅ | Ვ | ვ | він | v |
7 | Ⴆ | ⴆ | Ზ | ზ | зен | z |
9 | Ⴇ | ⴇ | Თ | თ | тан | t |
10 | Ⴈ | ⴈ | Ი | ი | ін | i |
20 | Ⴉ | ⴉ | Კ | კ | к'ан | kʼ |
30 | Ⴊ | ⴊ | Ლ | ლ | лас | l |
40 | Ⴋ | ⴋ | Მ | მ | ман | m |
50 | Ⴌ | ⴌ | Ნ | ნ | нар | n |
70 | Ⴍ | ⴍ | Ო | ო | он | ɔ |
80 | Ⴎ | ⴎ | Პ | პ | п'ар | pʼ |
90 | Ⴏ | ⴏ | Ჟ | ჟ | жан | ʒ |
100 | Ⴐ | ⴐ | Რ | რ | рае | r |
200 | Ⴑ | ⴑ | Ს | ს | сан | s |
300 | Ⴒ | ⴒ | Ტ | ტ | т'ар | tʼ |
– | ႭჃ / Ⴓ | ⴓ | Უ | უ | ун | u |
500 | Ⴔ | ⴔ | Ფ | ფ | пар | p |
600 | Ⴕ | ⴕ | Ქ | ქ | кан | k |
700 | Ⴖ | ⴖ | Ღ | ღ | ган | ɣ |
800 | Ⴗ | ⴗ | Ყ | ყ | кар | qʼ |
900 | Ⴘ | ⴘ | Შ | შ | шин | ʃ |
1000 | Ⴙ | ⴙ | Ჩ | ჩ | чин | t͡ʃ |
2000 | Ⴚ | ⴚ | Ც | ც | цан | t͡s |
3000 | Ⴛ | ⴛ | Ძ | ძ | дзил | d͡z |
4000 | Ⴜ | ⴜ | Წ | წ | ц'ил | t͡sʼ |
5000 | Ⴝ | ⴝ | Ჭ | ჭ | ч'ар | t͡ʃʼ |
6000 | Ⴞ | ⴞ | Ხ | ხ | хан | x |
8000 | Ⴟ | ⴟ | Ჯ | ჯ | джан | d͡ʒ |
9000 | Ⴠ | ⴠ | Ჰ | ჰ | гае | h |
Товариство поширення грамотності серед грузинів, засноване письменником Іллею Чавчавадзе у 1879 році, вилучило 5 букв з грузинської абетки, які стали зайвими.[30]
Попри це, дані літери й нині вживаються в інших картвельських мовах, де вони позначають подібні звуки.
Абетка мхедрулі застосовувалась також і для інших мов, окрім грузинської. Тому до неї були додані додаткові букви для передачі звуків цих мов.
Порівняльна таблиця усіх абеток грузинської мови. Зеленим кольором виділено вилучені букви, червоним кольором – додаткові букви картвельських мов, бузковим кольором – додаткові букви кавказьких мов.
Число | Букви | Unicode | Назва | Звуки (IPA) | Латиниця | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
асомтварулі | нусхурі | мтаврулі | мхедрулі | Державний стандарт | Лазська латиниця (лазурі) | ||||
1 | Ⴀ | ⴀ | Ა | ა | U+10D0 | ан | /ɑ/ сван. /a, æ/ |
A a | A a |
2 | Ⴁ | ⴁ | Ბ | ბ | U+10D1 | бан | /b/ | B b | B b |
3 | Ⴂ | ⴂ | Გ | გ | U+10D2 | ґан | /ɡ/ | G g | G g |
4 | Ⴃ | ⴃ | Დ | დ | U+10D3 | дон | /d/ | D d | D d |
5 | Ⴄ | ⴄ | Ე | ე | U+10D4 | ен | /ɛ/ | E e | E e |
6 | Ⴅ | ⴅ | Ვ | ვ | U+10D5 | він | /v/ | V v | V v |
7 | Ⴆ | ⴆ | Ზ | ზ | U+10D6 | зен | /z/ | Z z | Z z |
8 | Ⴡ | ⴡ | Ჱ | ჱ | U+10F1 | хе | /eɪ/ сван. /eː/ |
— | — |
9 | Ⴇ | ⴇ | Თ | თ | U+10D7 | тан | /t⁽ʰ⁾/ | T t | T t |
10 | Ⴈ | ⴈ | Ი | ი | U+10D8 | ін | /i/ | I i | I i |
20 | Ⴉ | ⴉ | Კ | კ | U+10D9 | к'ан | /kʼ/ | Kʼ kʼ | Ǩ ǩ |
30 | Ⴊ | ⴊ | Ლ | ლ | U+10DA | лас | /l/ | L l | L l |
40 | Ⴋ | ⴋ | Მ | მ | U+10DB | ман | /m/ | M m | M m |
50 | Ⴌ | ⴌ | Ნ | ნ | U+10DC | нар | /n/ | N n | N n |
60 | Ⴢ | ⴢ | Ჲ | ჲ | U+10F2 | йота | /je/ | — | Y y |
70 | Ⴍ | ⴍ | Ო | ო | U+10DD | он | /ɔ/ сван. /ɔ, œ/ |
O o | O o |
80 | Ⴎ | ⴎ | Პ | პ | U+10DE | п'ар | /pʼ/ | Pʼ pʼ | P̌ p̌ |
90 | Ⴏ | ⴏ | Ჟ | ჟ | U+10DF | жан | /ʒ/ | Zh zh | J j |
100 | Ⴐ | ⴐ | Რ | რ | U+10E0 | рае | /r/ | R r | R r |
200 | Ⴑ | ⴑ | Ს | ს | U+10E1 | сан | /s/ | S s | S s |
300 | Ⴒ | ⴒ | Ტ | ტ | U+10E2 | т'ар | /tʼ/ | Tʼ tʼ | Ť t̆ |
400[35] | Ⴣ | ⴣ | Ჳ | ჳ | U+10F3 | віє | /uɪ/ сван. /w/ |
— | — |
400[35] | Ⴓ | ⴓ | Უ | უ | U+10E3 | ун | /u/ сван. /u, y/ |
U u | U u |
— | Ⴧ | ⴧ | Ჷ | ჷ | U+10F7 | юн | мегр., сван. /ə/ осет. /ɨ/ |
— | — |
500 | Ⴔ | ⴔ | Ფ | ფ | U+10E4 | пар | /p⁽ʰ⁾/ | P p | P p |
600 | Ⴕ | ⴕ | Ქ | ქ | U+10E5 | кан | /k⁽ʰ⁾/ | K k | K k |
700 | Ⴖ | ⴖ | Ღ | ღ | U+10E6 | ган | /ɣ/ | Gh gh | Ğ ğ |
800 | Ⴗ | ⴗ | Ყ | ყ | U+10E7 | к'ар | /qʼ/ | Qʼ qʼ | Q q |
— | — | — | Ჸ | ჸ | U+10F8 | еліф | мегр., сван. /ʔ/ | — | — |
900 | Ⴘ | ⴘ | Შ | შ | U+10E8 | шин | /ʃ/ | Sh sh | Ş ş |
1000 | Ⴙ | ⴙ | Ჩ | ჩ | U+10E9 | чин | /tʃ⁽ʰ⁾/ | Ch ch | Ç ç |
2000 | Ⴚ | ⴚ | Ც | ც | U+10EA | цан | /ts⁽ʰ⁾/ | Ts ts | Ʒ ʒ |
3000 | Ⴛ | ⴛ | Ძ | ძ | U+10EB | дзил | /dz/ | Dz dz | Ž ž |
4000 | Ⴜ | ⴜ | Წ | წ | U+10EC | ц'ил | /tsʼ/ | Tsʼ tsʼ | Ǯ ǯ |
5000 | Ⴝ | ⴝ | Ჭ | ჭ | U+10ED | ч'ар | /tʃʼ/ | Chʼ chʼ | Ç̌ ç̌ |
6000 | Ⴞ | ⴞ | Ხ | ხ | U+10EE | хан | /χ/ | Kh kh | X x |
7000 | Ⴤ | ⴤ | Ჴ | ჴ | U+10F4 | кар | /q⁽ʰ⁾/ | — | — |
8000 | Ⴟ | ⴟ | Ჯ | ჯ | U+10EF | джан | /dʒ/ | J j | C c |
9000 | Ⴠ | ⴠ | Ჰ | ჰ | U+10F0 | hae | /h/ | H h | H h |
10000 | Ⴥ | ⴥ | Ჵ | ჵ | U+10F5 | гое | /oː/ бацб. /ʕ, ɦ/ |
— | — |
— | — | — | Ჶ | ჶ | U+10F6 | фі | лаз. /f/ | — | F f |
— | — | — | Ჹ | ჹ | U+10F9 | перевернута буква ґан | табас. /ɢ/ | — | — |
— | — | — | Ჺ | ჺ | U+10FA | айн | бацб. /ʕ/ | — | — |
— | — | — | — | ჼ | U+10FC | надрядковий знак нар | бацб. /◌̃/ назалізація попереднього звука |
— | — |
— | Ⴭ | ⴭ | Ჽ | ჽ | U+10FD | аен | осет. /æ/ | — | — |
— | — | — | Ჾ | ჾ | U+10FE | твердий знак | абх. /◌ˠ/ веляризація попереднього приголосного звука |
— | — |
— | — | — | Ჿ | ჿ | U+10FF | огублюючий знак | абх. /◌ʷ/ лабіалізація попереднього приголосного звука |
— | — |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.