Дзвінкий губно-зубний фрикативний

Дзвінкий губно-зубний фрикативний
Дзвінкий губно-зубний фрикативний
v
Номер МФА	129
Кодування
HTML (десяткове)	v
Юнікод (hex)	U+0076
X-SAMPA	v
Кіршенбаум	v
Брайль[en]

Дзвінкий губно-зубний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨v⟩.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: v.

Коротка інформація Дзвінкий губно-зубний фрикативний, v ...

Закрити

Дзвінкий губно-зубний фрикатив
Дзвінкий губно-зубний фрикативний
Дзвінкий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiced labiodental fricative)
Дзвінкий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості «дзвінкого губно-зубного фрикативного»:

Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
Місце творення — губно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Більше інформації Мова, Слово ...

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька	европа	[evˈropʼa]	Європа	Див. абхазька фонетика
албанська	valixhe	[vaˈlidʒɛ]	випадок
англійська	valve	[væɫv]	клапан	Див. англійська фонетика
бурська	wees	[veə̯s]	бути	Див. бурська фонетика
болгарська	вода	[vɔda]	вода	Див. болгарська фонетика
валійська	fi	[vi]	я
в'єтнамська^[1]	và	[vaː˨˩]	і	Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська	גב'	[ɡav]	назад	Див. гебрейська фонетика
гінді^[2]	व्रत	[vrət̪]	швидкий	Див. фонетика гінді
голландська^[3]	wraak	[vraːk]	помста	Алофон /ʋ/ перед /r/. Див. голландська фонетика
грецька	βερνίκι	[ve̞rˈnici]	varnish	Див. грецька фонетика
грузинська^[4]	ვიწრო	[ˈvitsʼɾo]	вузький
данська^[5]	véd	[ve̝ːˀð̠˕ˠ]	know(s)	Див. данська фонетика
еве^[6]	evlo	[évló]	він злий
ірландська	bhaile	[vaːlə]	дім	Див. ірландська фонетика
іспанська^[7]	afgano	[ävˈɣ̞äno̞]	афганець	Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. іспанська фонетика
італійська^[8]	avare	[aˈvare]	бідно	Див. італійська фонетика
кабардинська	вагъуэ	[vaːʁʷa]	зірка
македонська	вода	[vɔda]	вода	Див. македонська фонетика
німецька	Wächter	[ˈvɛçtɐ]	вартовий	Див. німецька фонетика
норвезька^[9]	venn	[vɛ̝nː]	друг	Алофон /ʋ/. Див. норвезька фонетика
польська^[10]	wór	[vur]	сумка	Див. польська фонетика
португальська^[11]	vila	[ˈvilɐ]	місто	Див. португальська фонетика
російська^[12]	волосы	[ˈvʷo̞ɫ̪əs̪ɨ̞]	волосся	Див. російська фонетика
румунська	val	[val]	хвиля	Див. румунська фонетика
сербська^[13]	гроф би	[ɡrô̞v bi]	граф би	Алофон /f/ перед дзвінкими^[13]. Див. сербська фонетика
словацька	voda	[voda]	water
турецька	cetvel	[dʒetvæl]	правитель	Алофон /ʋ/ після дзвінких. Див. турецька фонетика
угорська	veszély	[vɛseːj]	небезпека	Див. угорська фонетика
французька^[14]	valve	[valv]	клапан	Див. французька фонетика
чеченська	ваша	[vaʃa]	брат
чеська	voda	[voda]	water	Див. чеська фонетика
шведська	vägg	[ˈvɛɡː]	стіна	Див. шведська фонетика

Закрити

[1]
Thompson (1959:458–461)
[2]
Janet Pierrehumbert, Rami Nair, Volume Editor: Bernard Laks (1996), Implications of Hindi Prosodic Structure (Current Trends in Phonology: Models and Methods) (PDF), European Studies Research Institute, University of Salford Press, 1996, ISBN 978-1-901471-02-1, архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2012, процитовано 20 травня 2016
[3]
Gussenhoven (1992:45)
[4]
Shosted & Chikovani (2006:255)
[5]
Basbøll (2005:62)
[6]
Ladefoged (2005:156)
[7]
http://www.uclm.es/profesorado/nmoreno/compren/material/2006apuntes_fonetica.pdf [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]; http://plaza.ufl.edu/lmassery/Consonantes%20oclusivasreviewlaurie.doc [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
[8]
Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
[9]
Kristoffersen (2000:74)
[10]
Jassem (2003:103)
[11]
Cruz-Ferreira (1995:91)
[12]
Padgett (2003:42)
[13]
Landau et al. (1999:67)
[14]
Fougeron & Smith (1993:73)

Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317.
Basbøll, Hans (2005), The Phonology of Danish, ISBN 0-203-97876-5
Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
Cruz-Ferreira, Madalena (1995), European Portuguese, Journal of the International Phonetic Association, 25 (2): 90—94, doi:10.1017/S0025100300005223
Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L. (1993), French, Journal of the International Phonetic Association, 23 (2): 73—76, doi:10.1017/S0025100300004874
Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
Kristoffersen, Gjert (2000), The Phonology of Norwegian, Oxford University Press, ISBN 978-0-19-823765-5
Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
Padgett, Jaye (2003), Contrast and Post-Velar Fronting in Russian, Natural Language & Linguistic Theory, 21 (1): 39—87, doi:10.1023/A:1021879906505
Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
Skaug, Ingebjørg (2003), Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd), Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS, ISBN 82-456-0178-0
Strandskogen, Åse-Berit (1979), Norsk fonetikk for utlendinger, Oslo: Gyldendal, ISBN 82-05-10107-8
Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
Vanvik, Arne (1979), Norsk fonetikk, Oslo: Universitetet i Oslo, ISBN 82-990584-0-6
Watson, Janet (2002), The Phonology and Morphology of Arabic, New York: Oxford University Press
Wheeler, Max W. (2005), The Phonology Of Catalan, Oxford: Oxford University Press, ISBN 0-19-925814-7

[1] [1]
Thompson (1959:458–461)

[ref25lojir-2] [2]
Janet Pierrehumbert, Rami Nair, Volume Editor: Bernard Laks (1996), Implications of Hindi Prosodic Structure (Current Trends in Phonology: Models and Methods) (PDF), European Studies Research Institute, University of Salford Press, 1996, ISBN 978-1-901471-02-1, архів оригіналу (PDF) за 13 березня 2012, процитовано 20 травня 2016

[3] [3]
Gussenhoven (1992:45)

[4] [4]
Shosted & Chikovani (2006:255)

[5] [5]
Basbøll (2005:62)

[6] [6]
Ladefoged (2005:156)

[7] [7]
http://www.uclm.es/profesorado/nmoreno/compren/material/2006apuntes_fonetica.pdf [Архівовано 7 березня 2012 у Wayback Machine.]; http://plaza.ufl.edu/lmassery/Consonantes%20oclusivasreviewlaurie.doc [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[8] [8]
Rogers & d'Arcangeli (2004:117)

[9] [9]
Kristoffersen (2000:74)

[10] [10]
Jassem (2003:103)

[11] [11]
Cruz-Ferreira (1995:91)

[12] [12]
Padgett (2003:42)

[Landau67-13] [13]
Landau et al. (1999:67)

[14] [14]
Fougeron & Smith (1993:73)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

Дзвінкий губно-зубний фрикативний

Wikiwand in your browser!

Дзвінкий губно-зубний фрикативний

Wikiwand in your browser!

Назва

Властивості

Приклади

Примітки

Джерела