Дзвінкий ясенний африкат

Дзвінкий ясенний африкат — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d͡z⟩ або ⟨d͜z⟩ (раніше — ⟨ʣ⟩). Твердий шиплячий приголосний, африкат. В українській мові цей звук передається на письмі диграфом дз.

Дзвінкий ясенний африкат
d͡z
d͜z
Номер МФА	104 133
Кодування
HTML (десяткове)	ʣ
Юнікод (hex)	U+02A3
X-SAMPA	dz
Кіршенбаум	dz
Звучання
noicon джерело · допомога

Назва

• Дзвінка альвеолярна африката
• Дзвінкий альвеолярний африкат (англ. Voiced alveolar affricate)
• Дзвінкий альвеолярний африкат-сибілянт (англ. Voiced alveolar sibilant affricate)
• Дзвінкий альвеолярний зімкнено-щілинний приголосний
• Дзвінка ясенна африката
• Дзвінкий ясенний африкат
• Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт
• Дзвінкий ясенний зімкнено-щілинний приголосний

Дзвінкий ясенний африкат-сибілянт

Властивості

Властивості дзвінкого ясенного африката:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — сибілянтний африкат, тобто спочатку повітряний потік повністю перекривається, а потім скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — ясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
італійська[1]		zero	[ˈd͡zɛːɾo]	нуль	Див. італійська фонетика

Зубний ламінальний ясенний

• Dentalized laminal alveolar [d̻͡z̪]

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
білоруська[2]		дзеканне	[ˈd̻͡z̪ekän̪ʲe]	дзекання	Див. білоруська фонетика
вірменська (східна)[3]		ձուկ	[d̻͡z̪uk]	риба
латвійська[4]		drudzis	[ˈd̪rud̻͡z̪is̪]	гарячка	Див. латвійська фонетика
македонська[5]		ѕвезда	[ˈd̻͡z̪ve̞z̪d̪ä]	зірка	Див. македонська фонетика
польська[6]		dzwon	[d̻͡z̪vɔn̪]	дзвінок	Див. польська фонетика
російська[7]		плацдарм	[pɫ̪ɐd̻͡z̪ˈd̪är̠m]	'bridge-head'	Алофон /t͡s/. Див. російська фонетика
сербська[8]		отац би	[ǒ̞t̪äd̻͡z̪ bi]	батько б	Алофон /t͡s/[8]. Див. сербська фонетика
словацька		sadzba	[ˈsäd̻͡z̪bä]	тариф
угорська[9]		bodza	[ˈbod̻͡z̪ːɒ]	бузина	Див. угорська фонетика
українська[10]		дзвін	[d̻͡z̪ʋin̪]	—	Див. українська фонетика
чеська[11]		Afgánec	[ˈävɡäːnɛd̻͡z̪ bɪɫ̪]	афганець	Алофон /t͡s/. Див. чеська фонетика

Ясенний невеляризований

• Non-retracted alveolar [d͡z]

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
абхазька		аӡы	[ɑˈd͡zɨ]	вода	Див. абхазька фонетика
адигейська		дзэлӀы	[d͡zaɬʼə]	солдат
азербайджанська (діал.)		Cəbrayıl	[d͡zæbɾɑˈjɯɫ]	Гавриїл
албанська		xehe	[d͡zɛhɛ]	мінерал
англійська (кокні)[12]		day	[ˈd͡zæˑɪ̯]	день	Алофон /d/[13][14]. Див. англійська фонетика
берберська (кабил.)		Lz̗ayer	[ld͡zajər]	Алжир
вірменська (зах.)		ծակ	[d͡zɑɡ]	дірка
гебрейська		תזונה]	[d͡zuna]	харчування	Див. гебрейська фонетика
грецька		τζάμι	[ˈd͡zami]	вітраж
грузинська[15]		ძვალი	[d͡zvɑli]	кістка
кабардинська		дзын	[d͡zən]	кидати
каталанська[16]		dotze	[ˈd̪odd̻͡z̺ə]	дванадцять	Див. каталанська фонетика
люксембурзька[17]		spadséieren	[ʃpɑˈd͡zəi̯ɵ̞ʀɵ̞n]	гуляти	Див. люксембурзька фонетика
португальська[18]		desafio	[d͡zəˈfi.u]	виклик	Див. португальська фонетика
румунська (Молдавія)[19]		zic	[d͡zɨk]	говорити	Див. румунська фонетика
французька (Квебек)		samedi	[samd͡zi]	субота	Алофон /d/ перед /i, y/. Див. французька фонетика
японська		続く / tsuzuku	[t͡sɯᵝd͡zɯᵝkɯᵝ]	продовжувати	Див. японська фонетика

Дзвінкий ясенний африкат-несибілянт

Voiced alveolar non-sibilant affricate
d͡ð̠
d͡ð̳
d͡ɹ̝

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
англійська (амер.)[20]		dream	[d͡ɹ̝ʷiːm]	мрія	Див. англійська фонетика
італійська (Сицилія)[21]		Adriatico	[äd͡ð̠iˈäːt̪iko]	Адріатика	Див. італійська фонетика

Примітки

1. Canepari, (1992), с. 75—76.
2. Padluzhny (1989:48-49)
3. Kozintseva (1995:6)
4. Nau (1998:6)
5. Lunt (1952:1)
6. Rocławski (1976:162)
7. Chew (2003:67 and 103)
8. Landau et al. (1999:67)
9. Szende (1999:104)
10. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). Some properties of the українська writing system (PDF). Процитовано 19 квітня 2013.
11. Palková (1994:234-235)
12. Wells, (1982a), с. 322—323.
13. Wells, (1982a), с. 323.
14. Gimson, (2014), с. 172.
15. Shosted & Chikovani (2006:255)
16. Hualde (1992:370)
17. Gilles та Trouvain, (2013), с. 72.
18. (порт.) Palatalization of dental occlusives /t/ and /d/ in the bilingual communities of Taquara and Panambi, RS — Alice Telles de Paula [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.] Page 14
19. Pop, (1938), с. 29.
20. Gimson, (2014), с. 177, 186–188 and 192.
21. Canepari, (1992), с. 64.

Джерела

• (англ.) Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. 1999. Архів оригіналу за 6 листопада 2011. Процитовано 24 листопада 2020.
• Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
• Chew, Peter A. (2003), A computational phonology of Russian, Universal Publishers
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 16 березня 2016
• Gimson, Alfred Charles (2014), Cruttenden, Alan (ред.), Gimson's Pronunciation of English (вид. 8th), Routledge, ISBN 9781444183092
• Hualde, José (1992), Catalan, Routledge, ISBN 0-415-05498-2
• Kozintseva, Natalia (1995), Modern Eastern Armenian, Lincom Europa, с. 52, ISBN 3895860352
• Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
• Lewis jr., Robert Eugene (2013), Complementizer Agreement in Najdi Arabic (PDF), архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021, процитовано 16 березня 2016
• Lunt, Horace G. (1952), Grammar of the Macedonian Literary Language, Skopje
• Nau, Nicole (1998), Latvian, Lincom Europa, ISBN 3-89586-228-2
• Padluzhny, Ped (1989), Fanetyka belaruskai litaraturnai movy, ISBN 5-343-00292-7
• Palková, Zdena (1994), Fonetika a fonologie češtiny, ISBN 978-8070668436
• Peters, Jörg (2010), The Flemish–Brabant dialect of Orsmaal–Gussenhoven, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 239—246, doi:10.1017/S0025100310000083
• Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
• Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980), Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego, Katowice: Uniwersytet Śląski
• Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977), A handbook of Polish pronunciation for English learners, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, архів оригіналу за 29 вересня 2014, процитовано 16 березня 2016
• Rocławski, Bronisław (1976), Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego, Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego
• Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006), Standard Georgian, Journal of the International Phonetic Association, 36 (2): 255—264, doi:10.1017/S0025100306002659
• Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
• Szende, Tamás (1999), Hungarian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 104—107, ISBN 0-521-65236-7
• Wells, John C. (1982a). Accents of English 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24224-X. Архів оригіналу за 28 червня 2014. Процитовано 16 березня 2016.
• Wells, John C. (1982b). Accents of English 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24225-8.